# Посібник для вчителя

## 1. Шапка уроку

| Поле | Значення |
|---|---|
| **Назва курсу** | Географія України, 9 клас |
| **Клас** | 9 |
| **Освітня галузь** | Природнича |
| **Тема уроку** | Суспільна географія України: предмет, методи дослідження, джерела географічної інформації |
| **Місце в тематичному модулі** | Урок 1 із 17, модуль «Р1. Просторова організація суспільних явищ і процесів в Україні» |
| **Тип уроку** | Урок засвоєння нового матеріалу |
| **Тривалість** | 45 хв |

> Матеріали розраховані на 45 хвилин, але ви маєте автономність: якщо часу менше — оберіть ключові елементи (ГАЧОК, опанування нового матеріалу, завдання 1–2, рефлексія); якщо більше — використайте повний банк завдань. Порядок роботи можна адаптувати до можливостей класу та формату навчання.

---

## 2. Очікувані результати

Учень / учениця:

1. Пояснює, що вивчає суспільна географія України, і наводить приклади пізнавальних ситуацій, які можна розв'язати дослідницьким способом. **[9 ПРО 1.1.1]**
2. Обирає пізнавальну ситуацію, яку доцільно дослідити засобами суспільної географії, та аргументує свій вибір. **[9 ПРО 1.1.1]**
3. Здійснює пошук географічної інформації про населення й господарство у картах, статистичних збірниках і довідниках. **[9 ПРО 2.1.1]**
4. Оцінює надійність джерел географічної інформації та систематизує дібрані відомості за визначеною ознакою. **[9 ПРО 2.1.1]**

Урок також працює на суміжні результати навчання модельної програми, які перевіряються рубрикою підсумкового оцінювання (розділ 12): **9 ПРО 1.2.1** (формулювання мети і завдань невеликого дослідження), **9 ПРО 3.2.1** (класифікація джерел за призначенням), **9 ПРО 2.2.1** (інтерпретація даних карти чи таблиці та їх представлення).

**Цілі уроку.**

- Дати перше уявлення про суспільну географію як науку та про коло практичних питань, які вона допомагає розв'язувати.
- Сформувати розуміння дослідження як послідовності кроків: пізнавальна ситуація → мета і гіпотеза → джерела → метод → результат.
- Ознайомити з основними методами дослідження (картографічний, статистичний, польове спостереження, дистанційне зондування) та джерелами географічної інформації.
- Розвивати вміння класифікувати джерела, шукати й систематизувати дані, інтерпретувати їх у вигляді схеми чи короткого повідомлення.
- Підтримати відчуття стабільності через спокійний, послідовний виклад матеріалу без емоційного навантаження.

---

## 3. Ключові компетентності

**Провідна:** **К1. Природнича компетентність** — реалізація компетентнісного потенціалу природничої освітньої галузі за ДСБСО: учні опановують спосіб наукового пізнання території через методи суспільної географії.

**Додаткові:**

- **К3. Соціальна компетентність** — готовність до змін, ефективна взаємодія в сучасному інформаційному середовищі: робота з різними джерелами даних, парна й групова взаємодія на практиці.
- **К2. Громадянська компетентність** — усвідомлення територіальної цілісності України під час роботи з картами суспільних явищ і процесів країни.
- **К5. Екологічна компетентність** — розуміння того, що просторовий аналіз даних є основою рішень для сталого розвитку суспільства.

---

## 4. Ключові поняття та терміни

| Термін | Означення |
|---|---|
| **Суспільна географія** | Наука, що вивчає розміщення та просторову організацію населення, господарства й суспільних процесів на певній території. |
| **Об'єкт дослідження** | Явище чи процес, на вивчення якого спрямоване наукове дослідження (у суспільній географії — населення, господарство, розселення тощо). |
| **Метод дослідження** | Спосіб отримання й обробки наукової інформації (спостереження, картографічний, статистичний, порівняльний та ін.). |
| **Географічна інформація** | Дані про розміщення, властивості та зв'язки об'єктів і явищ на території, представлені у текстовій, числовій, картографічній чи графічній формі. |
| **Картографічний метод** | Спосіб дослідження, за якого географічну інформацію відображають і аналізують за допомогою карт. |
| **Статистичний метод** | Спосіб дослідження, що ґрунтується на зборі, обробці й аналізі кількісних показників про суспільні явища. |
| **Дистанційне зондування** | Отримання інформації про територію за допомогою супутникових знімків та аерофотозйомки без безпосереднього контакту з об'єктом. |
| **Джерело географічної інформації** | Носій даних про територію — карта, статистичний збірник, довідник, супутниковий знімок, результати польових спостережень. |
| **Гіпотеза дослідження** | Попереднє припущення, яке дослідник перевіряє в ході наукового пошуку. |
| **Просторовий аналіз** | Вивчення розміщення об'єктів і явищ на території та зв'язків між ними. |

Терміни вводяться поступово впродовж етапу опанування нового матеріалу й дублюються в глосарії робочого аркуша, який учні заповнюють самостійно.

---

## 5. Теоретичне ядро уроку

Цей урок відкриває курс суспільної географії України 9 класу й розділ «Просторова організація суспільних явищ і процесів в Україні». Тема 1 цього розділу — «Суспільна географія України» — охоплює карти суспільних явищ та процесів і способи їх зображення [c01]. У межах теми учні вчаться збирати й аналізувати статистичні дані про населення й економіку України, порівнювати інформацію з різних джерел і систематизувати її у вигляді таблиць та графіків [c02].

**Що вивчає суспільна географія.** Суспільна географія — наука про розміщення й просторову організацію населення, господарства та суспільних процесів на певній території. На відміну від фізичної географії, яка вивчає природні об'єкти, суспільна географія зосереджена на людині та її господарській діяльності: де живуть люди, чим вони займаються, як пов'язані між собою різні території країни. Практично це дає змогу відповідати на конкретні запитання: чому в одних регіонах більше міст, а в інших — сіл; де вигідніше розміщувати виробництво; як зміниться чисельність населення області.

**Дослідження як послідовність кроків.** Будь-яке географічне дослідження починається з вибору пізнавальної ситуації, яку можна розв'язати дослідницьким способом, і аргументації цього вибору; далі дослідник визначає мету й завдання та формулює гіпотезу — це відповідає результатам навчання 9 ПРО 1.1.1 і 9 ПРО 1.2.1 [c10]. Після цього дослідник самостійно шукає, оцінює й систематизує інформацію, а потім інтерпретує дані та презентує їх у різних формах — це відповідає результатам 9 ПРО 2.1.1 і 9 ПРО 2.2.1 [c11]. Учням корисно бачити цю послідовність як просту схему: **пізнавальна ситуація → мета і гіпотеза → пошук джерел → метод обробки → інтерпретація та презентація результату**.

**Методи дослідження.** Картографічний метод — це спосіб, за якого географічну інформацію відображають і аналізують за допомогою карт: суспільні явища й процеси показують точковими, лінійними, площинними способами, а також картограмами й картодіаграмами; для створення тематичних карт застосовують і цифрові ресурси (Google Maps, ArcGIS, онлайн-атласи) [c03]. Статистичний метод ґрунтується на зборі, обробці й аналізі кількісних показників про суспільні явища — наприклад, даних про чисельність населення чи обсяги виробництва. Доповнює ці методи польове спостереження (безпосередній збір даних на місцевості) та дистанційне зондування — отримання інформації про територію за допомогою супутникових знімків та аерофотозйомки без прямого контакту з об'єктом; цей термін не має формального означення в тексті модельної програми, тому дефініцію в уроці подано узагальнено, на основі загальноприйнятого шкільного змісту поняття [c32].

**Джерела географічної інформації та цифрові інструменти.** Розділ формує вміння порівнювати інформацію з різних джерел — графічних, картографічних, літературних, статистичних, цифрових, — представлену в різних формах (текст, карти/картосхеми, рисунки, діаграми, інфографіка) [c16]. Сучасні цифрові технології розширюють дослідницький потенціал: ГІС-системи (наприклад, Google Earth) дають змогу опрацьовувати просторові дані й виявляти закономірності, а онлайн-бази даних і статистичні портали (World Bank Data, Держстат, Eurostat) забезпечують доступ до актуальної інформації та формують навички збору, систематизації й аналізу кількісних показників [c26]. Методично на цьому уроці варто поєднувати дослідницькі, проєктні та проблемно-пошукові підходи, використовуючи як практичні (кейс-дослідження), так і цифрові інструменти [c25]; оцінювання результатів навчання з предмета в цілому спирається на компетентнісний і дослідницький підходи та перевіряє здатність учнів досліджувати, виконувати аналітичні завдання й формувати обґрунтовані висновки на основі різних джерел інформації [c27].

*Первинне джерело теоретичного ядра — Модельна навчальна програма «Географія України. 8–9 класи», Розділ I, Тема 1, та пояснювальна записка програми (цифрові технології, методи навчання, оцінювання). Означення терміна «дистанційне зондування» модельна програма не подає, тому в уроці його сформульовано за загальноприйнятим шкільним змістом поняття.*

---

## 6. ГАЧОК — три варіанти входу в тему

Оберіть **один** варіант (5 хв). Усі три працюють на змодельованих, нейтральних матеріалах.

### Варіант А. Реальний кейс

Покажіть дві навчальні карти однієї **умовної області**: карту густоти населення і карту розміщення промислових підприємств. Запитання до класу: «Про що можуть розповісти ці дві карти разом — того, чого не побачити на жодній із них окремо?» Учні висувають припущення, ви фіксуєте їх на дошці.

### Варіант Б. Демонстрація

Покажіть на екрані чотири зображення джерел інформації: топографічна карта, сторінка статистичного збірника, супутниковий знімок, фотографія польового спостереження. Запитання: «Що спільного в цих чотирьох джерелах і чим вони відрізняються?» Клас пропонує критерії порівняння, ви записуєте їх стовпчиком — далі вони стануть опорою для класифікації в завданні 4.

### Варіант В. «Що якби»

Уявний експеримент: «Уявіть, що потрібно з'ясувати, чи стало в **умовній області** більше міських жителів за останні 10 років. З чого б ви почали пошук відповіді?» Учні в парах записують по 2 ідеї, кілька пар озвучують.

**Методичний коментар.** Мета етапу — зафіксувати на дошці **гіпотезу класу**: «щоб зрозуміти суспільні явища на території, географи використовують різні джерела інформації та методи дослідження». Саме до цього запису клас повернеться на рефлексії (розділ 10) — не стирайте його до кінця уроку. Варіант А найкраще працює за наявності проєктора та двох карт; варіант Б — коли треба швидко ввести саме поняття «джерело інформації»; варіант В — у слабшому чи менш активному класі, бо не потребує попередніх знань. Жоден варіант не передбачає прикладів із власного населеного пункту, регіону чи місця перебування учнів — усі приклади умовні.

---

## 7. Хід уроку

| Етап | Зміст | Час | Форма роботи | Ресурси |
|---|---|---|---|---|
| **I. ГАЧОК** | Один із трьох варіантів (розділ 6). Фіксація гіпотези класу на дошці. | 5 хв | Фронтальна, парна | Екран/дошка, слайд із картами або зображеннями джерел |
| **II. Актуалізація** | Коротка бесіда: що учні вже знають про карти й статистичні дані з попередніх курсів географії. Введення опозиції «фізична географія (природа) / суспільна географія (люди й господарство)» як опорної рамки уроку. | 5 хв | Фронтальна бесіда | Дошка, картки з поняттями |
| **III. Опанування нового матеріалу** | Пояснення з опорною схемою за теоретичним ядром (розділ 5): 1) що вивчає суспільна географія; 2) послідовність дослідження; 3) методи — картографічний, статистичний, польове спостереження, дистанційне зондування; 4) джерела інформації та цифрові інструменти (ГІС, статистичні портали). | 13 хв | Фронтальна, з елементами діалогу | Презентація/схема «Методи й джерела географічної інформації», приклади карт і таблиць |
| **IV. ПРАКТИКА** | Завдання банку практики (розділ 8): обов'язково 1, 2 (★) і 3 або 4 (★★); за наявності часу — 5 і 6 (★★★). | 15 хв | Індивідуальна, парна, групова | Робочий аркуш, приклади джерел, таблиця статистичних даних |
| **V. Рефлексія + формувальне оцінювання** | Повернення до гіпотези ГАЧКА, чек-лист «Я можу…» (розділ 9), рефлексивні прийоми (розділ 10), пояснення домашнього завдання. | 7 хв | Колективна, індивідуальна | Чек-лист на екрані, зошити |

**Разом: 5 + 5 + 13 + 15 + 7 = 45 хв.**

---

## 8. ПРАКТИКА — банк завдань

Нумерація завдань збігається з робочим аркушем (worksheet.md) 1:1. Рівні: ★ — початковий/середній, ★★ — достатній, ★★★ — високий (за таксономією Блума).

### Завдання 1 ★ (запам'ятовування; індивідуально, тест)

**Умова.** Оберіть визначення, яке правильно описує предмет суспільної географії.

а) наука про рельєф, клімат і природні ресурси території; б) наука, що вивчає розміщення та просторову організацію населення, господарства й суспільних процесів на певній території; в) наука про історичні події на території країни; г) наука про мову й культуру народів світу.

**Повний розв'язок.** Правильна відповідь — **б)**. Суспільна географія вивчає саме розміщення й просторову організацію населення, господарства та суспільних процесів — тобто те, де живуть і чим займаються люди, а не природні умови (варіант а, це предмет фізичної географії), історичні події (варіант в) чи мову й культуру як такі (варіант г).

**Методичний коментар.** Швидка перевірка розуміння предмета науки одразу після пояснення. Наголосіть на відмінності від фізичної географії — це типова помилка учнів на цьому етапі. Оцінюємо формувально, без балів.

### Завдання 2 ★ (розуміння; парна робота, відповідність)

**Умова.** Установіть відповідність між методом дослідження та прикладом його застосування.

| Метод | Приклад застосування |
|---|---|
| 1. Картографічний | А. Підрахунок частки міського населення за даними перепису |
| 2. Статистичний | Б. Створення тематичної карти «Рівень урбанізації в областях України» |
| 3. Польове спостереження | В. Особистий огляд і фіксація стану ґрунтів на пришкільній ділянці |

**Повний розв'язок.** **1—Б, 2—А, 3—В.** Опорні слова-підказки: «створення карти» — картографічний метод; «підрахунок за даними перепису» — статистичний метод; «особистий огляд на місцевості» — польове спостереження.

**Методичний коментар.** Працюють у парах 2–3 хв, потім фронтальна перевірка. Попросіть пари назвати слово-підказку, яке допомогло визначити метод, — це тренує уважне читання умови. Типова помилка — сплутати статистичний метод (робота з готовими цифрами) із польовим спостереженням (самостійний збір даних на місці).

### Завдання 3 ★★ (застосування; індивідуально, відкрита відповідь)

**Умова.** Складіть план невеликого географічного дослідження умовної території (мета, джерела інформації, метод).

Орієнтовна структура плану: тема дослідження (**умовна**, без вказівки справжнього місця проживання) → мета → гіпотеза → джерела інформації → метод дослідження.

**Зразок відповіді.** *Тема (приклад): «Чи змінилася забудова умовного мікрорайону за останні кілька років?»* **Мета:** з'ясувати, які зміни відбулися в розміщенні житлових і громадських будівель. **Гіпотеза:** кількість забудованих ділянок збільшилася. **Джерела інформації:** топографічна карта або супутниковий знімок мікрорайону кількарічної давнини та сучасний; довідкові дані місцевої адміністрації про нову забудову (якщо доступні). **Метод:** порівняльний аналіз двох картографічних зображень (картографічний метод) доповнений, за можливості, коротким польовим спостереженням. **Очікуваний результат:** коротка схема або таблиця «було — стало» з висновком про напрям змін.

**Методичний коментар.** Оцінюйте наявність усіх чотирьох елементів плану (мета, гіпотеза, джерела, метод), а не конкретний зміст теми — учень може обрати будь-яку нейтральну тему для умовної території (забудова, зелені насадження, транспортна мережа тощо). Не вимагайте від учнів опису реального особистого досвіду чи ідентифікованого місця проживання: тема формулюється узагальнено, як навчальна вправа з планування дослідження. Слабшим учням запропонуйте шаблон із частково заповненими пунктами.

### Завдання 4 ★★ (аналіз; групова робота, класифікація)

**Умова.** Розподіліть подані джерела інформації (топографічна карта, перепис населення, супутниковий знімок, довідник) за групами відповідно до методу отримання даних.

**Повний розв'язок.**
- **Картографічний метод:** топографічна карта.
- **Статистичний метод:** перепис населення, довідник (якщо в довіднику наведено статистичні показники).
- **Дистанційне зондування:** супутниковий знімок.

Довідник може містити дані різного типу, тому групу варто уточнювати за конкретним змістом джерела, яке аналізують учні; головний принцип класифікації — за способом отримання й формою подання інформації, а не за назвою джерела.

**Методичний коментар.** Групи (3–4 учні) обговорюють і аргументують кожне рішення. Приймайте обґрунтовану альтернативну класифікацію довідника, якщо учні вказують конкретний тип даних у ньому. Сильнішим групам запропонуйте додати п'яте джерело (наприклад, аерофотозйомку) і визначити його групу самостійно.

### Завдання 5 ★★★ (оцінювання; індивідуально/у парах, відкрита відповідь)

**Умова.** Оцініть, які джерела географічної інформації найкраще підійдуть для дослідження зміни чисельності населення області за останні 10 років, і обґрунтуйте вибір.

**Зразок відповіді.** Найкраще підійдуть **дані офіційної статистики** (перепис населення, поточний статистичний облік Держстату) — вони дають точні кількісні показники чисельності населення за роками й порівнянні між собою. Додатково корисні **тематичні карти** густоти населення різних років — вони наочно показують, де саме відбулися зміни. **Супутникові знімки** (дистанційне зондування) можуть непрямо підтвердити тенденцію (наприклад, ріст забудови може свідчити про приріст населення), але самі по собі точної чисельності не дають, тому це джерело другорядне. **Польове спостереження** для такого масштабного показника, як населення цілої області, практично незастосовне. Отже, головне джерело — статистичні дані, картографічний метод — для унаочнення, дистанційне зондування — як допоміжне.

**Методичний коментар.** Оцінюйте якість обґрунтування (чи учень пояснює, чому одне джерело точніше за інше для саме цього завдання), а не єдину «правильну» відповідь. Критерії: 1) названо статистику як основне джерело; 2) пояснено обмеження хоча б одного іншого джерела; 3) висновок логічно випливає з аргументів. Тримайте формулювання нейтральним — без оцінних суджень про конкретні регіони чи групи населення.

### Завдання 6 ★★★ (створення; індивідуально, аналіз статистичної таблиці)

**Умова.** На основі наданої таблиці статистичних даних складіть коротке узагальнене повідомлення про досліджуване суспільне явище.

**Повний розв'язок (зразок алгоритму).** Оскільки конкретні числа беруться з таблиці, яку добирає вчитель (наприклад, умовні дані про чисельність міського й сільського населення за кілька років) *[дані для завдання підбираються вчителем із чинного статистичного джерела]*, зразок показує **спосіб** побудови повідомлення:

1. **Назвати явище й період**, які показує таблиця (наприклад: «зміна співвідношення міського і сільського населення умовної області за 2015–2024 рр.»).
2. **Визначити напрям зміни** за показниками таблиці (зростання, спадання, стабільність).
3. **Навести 1–2 конкретні цифри** з таблиці на підтвердження напряму зміни.
4. **Сформулювати висновок** одним-двома реченнями: що це означає для території (наприклад, посилення урбанізації).

**Приклад повідомлення (за умовними даними зі слайда 7: міське населення 612 → 598 → 587 тис. осіб, сільське — 443 → 391 → 345 тис. осіб):** «За 2015–2024 рр. частка міського населення умовної області зросла з 58% до 63%, тоді як частка сільського — відповідно знизилася. Це свідчить про поступову урбанізацію території та зростання ролі міст у розселенні населення області».

**Методичний коментар.** Підготуйте заздалегідь таблицю з чинного статистичного джерела (Держстат, підручник) — завдання оцінює вміння читати й узагальнювати дані, а не запам'ятовувати цифри. Критерії: 1) правильно назване явище й період; 2) вірно визначено напрям зміни за таблицею; 3) є посилання на конкретні цифри; 4) є логічний висновок. Обсяг повідомлення — 3–5 речень. Тримайте виклад нейтральним, без оцінних суджень щодо території чи груп населення.

---

## 9. ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ — чек-лист «Я можу…»

Учні самостійно позначають («так / поки що ні»). Нумерація пунктів збігається з `assessment.yaml` (`formative_checklist`).

- [ ] 1. Я можу пояснити, що вивчає суспільна географія України та які практичні питання вона допомагає розв'язувати. *(9 ПРО 1.1.1 — очікуваний результат 1)*
- [ ] 2. Я можу сформулювати мету і завдання невеликого географічного дослідження. *(9 ПРО 1.2.1 — підтримує очікуваний результат 2)*
- [ ] 3. Я можу класифікувати джерела географічної інформації за їх призначенням. *(9 ПРО 3.2.1 — підтримує очікуваний результат 4)*
- [ ] 4. Я можу здійснити пошук, оцінити надійність і систематизувати географічну інформацію із заданих джерел за визначеним критерієм. *(9 ПРО 2.1.1 — очікувані результати 3 і 4)*
- [ ] 5. Я можу інтерпретувати дані з карти чи таблиці та представити їх у вигляді схеми чи короткого повідомлення. *(9 ПРО 2.2.1 — підтримує очікуваний результат 4)*

Пункти «поки що ні» — орієнтир для добору рівня домашнього завдання та індивідуальної підтримки на наступному уроці. Оцінювання формувальне, без балів.

---

## 10. РЕФЛЕКСІЯ

Починаємо з повернення до гіпотези, зафіксованої на дошці на етапі ГАЧКА: «щоб зрозуміти суспільні явища на території, географи використовують різні джерела інформації та методи дослідження». Оберіть 2–3 прийоми:

1. **«Тоді — тепер».** «На початку уроку ми записали припущення про те, які джерела й методи допомагають вивчати суспільні явища. Що з наших ідей підтвердилося? Що ми тепер можемо сформулювати точніше, використовуючи терміни «картографічний метод», «статистичний метод», «дистанційне зондування»?» Учитель дописує уточнення просто біля початкового запису — клас бачить приріст знання.
2. **Перевірка ідей ГАЧКА.** Якщо працювали за варіантом В, поверніться до записаних пар ідей: «Яка з ваших ідей виявилася найточнішим шляхом пошуку відповіді? Чому саме статистичні дані, а не супутниковий знімок?»
3. **Незакінчене речення** (письмово, 1–2 речення): «Найважливіше, що я сьогодні зрозумів/зрозуміла про суспільну географію, — це…»; «Питання, яке в мене залишилося, — …».
4. **«Одне слово зі схеми».** Кожен обирає з опорної схеми уроку один термін, який видався найважливішим, і одним реченням пояснює вибір.

Прийоми не передбачають озвучення особистих історій чи даних про місце проживання учня — лише роботу з поняттями уроку.

---

## 11. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Три рівні; нумерація і формулювання збігаються з робочим аркушем.

- **★ Обов'язкове.** Випишіть у зошит визначення понять «суспільна географія», «метод дослідження», «джерело географічної інформації». Використайте глосарій уроку.
- **★★ На вибір.** Наведіть по одному прикладу застосування картографічного та статистичного методів у вивченні умовної області. Приклад формулюється узагальнено — як навчальна вправа, без опису особистого досвіду.
- **★★★ Виклик.** Складіть короткий (5–7 речень) опис того, які джерела інформації ви використали б для дослідження одного суспільного явища на умовній території, і поясніть чому. Явище й територію беріть умовними.

**Методичний коментар.** Рівень ★ обов'язковий для всіх; ★★ і ★★★ учні обирають самі — це підтримує відчуття контрольованості. Перевіряйте ★★★ за критеріями завдання 5 (розділ 8): названо основне джерело, пояснено обмеження хоча б одного іншого, висновок випливає з аргументів.

---

## 12. Рубрика підсумкового оцінювання

Максимум **10 балів** — сума п'яти критеріїв по 0–2 бали. Відповідність рівням: 1–2 — початковий, 3–5 — середній, 6–8 — достатній, 9–10 — високий. Формувальне оцінювання впродовж уроку (чек-лист, завдання 1–2) здійснюється без балів.

| Критерій | Що оцінюємо (результат) | 0 балів | 1 бал | 2 бали |
|---|---|---|---|---|
| **R1** | Пояснення предмета суспільної географії та практичних питань, які вона розв'язує *(9 ПРО 1.1.1)* | Предмет науки не називає; практичного застосування не наводить | Дає неповне або дослівно відтворене визначення без власного прикладу | Пояснює своїми словами й наводить доречний приклад практичного питання |
| **R2** | Формулювання мети і завдань невеликого дослідження *(9 ПРО 1.2.1)* | Мету й завдання не формулює | Формулює загальну тему, але мета чи завдання нечіткі або неповні | Чітко формулює мету й щонайменше два конкретні завдання |
| **R3** | Класифікація джерел географічної інформації за призначенням *(9 ПРО 3.2.1)* | Джерела не класифікує або відносить до груп помилково | Правильно класифікує 2–3 джерела з 4, окремі віднесення помилкові | Правильно класифікує всі джерела й пояснює критерій розподілу |
| **R4** | Пошук і систематизація інформації із заданих джерел за критерієм *(9 ПРО 2.1.1)* | Інформацію не відбирає й не систематизує | Відбирає частину інформації, систематизація неповна чи непослідовна | Відбирає інформацію з усіх джерел і послідовно систематизує за критерієм |
| **R5** | Інтерпретація даних карти/таблиці та їх представлення *(9 ПРО 2.2.1)* | Дані не інтерпретує; повідомлення чи схему не будує | Переказує окремі дані без узагальнення; схема/повідомлення неповні | Інтерпретує дані, робить обґрунтований висновок і оформлює його |

Оцінюється робота з джерелами географічної інформації, картами й статистичними даними. Завдання не передбачають опису особистого досвіду чи висловлення особистої позиції учня щодо демографічних чи міграційних тем.

---

## 13. Диференціація та адаптація

- **Для учнів, які потребують підтримки:** опорна схема «Методи й джерела географічної інформації» залишається перед очима впродовж усієї практики; у завданнях 1–2 дозвольте користуватися глосарієм; у завданні 3 дайте частково заповнений шаблон плану; у завданні 4 дозвольте класифікувати три джерела із чотирьох.
- **Для учнів, які працюють на випередження:** роль модератора групи в завданні 4; додаткове джерело для класифікації (аерофотозйомка, онлайн-атлас); у завданні 5 — порівняти два альтернативні набори джерел і обрати оптимальний.
- **Адаптація до онлайн-формату та несприятливих умов:** усі завдання виконуються в зошиті, роздрукованому аркуші або в чаті без обов'язкового ввімкнення камери; відповіді на завдання 3 і 5 можна надсилати приватним повідомленням учителю; жодне завдання не вимагає вказувати справжнє місце проживання чи перебування — усі приклади формулюються як «умовна територія» або «умовна область».
- **Темп:** якщо часу бракує, завдання 5–6 переносяться на наступний урок або пропонуються як альтернатива домашньому завданню найвищого рівня.

---

## 14. Джерела (ДСТУ 8302:2015)

1. Модельна навчальна програма «Географія України. 8–9 класи» для закладів загальної середньої освіти / Лисогор Л. П., Нікитчук А. В., Горовий О. В., Мозговий А. А., Довгань А. І., Покляцький С. А. Київ : МОН України, 2025. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 05.09.2025 № 1215). — Розділ I, Тема 1 «Суспільна географія України»; пояснювальна записка (розділи «Цифрові технології», «Методи навчання», «Оцінювання навчальних досягнень»).

**Навчальні інструменти для роботи на уроці** (добираються вчителем за чинним переліком): підручник «Географія України. 9 клас» (чинний, рекомендований МОН), атлас із тематичними картами України, статистичні дані Держстату України, доступні онлайн-ресурси (Google Maps, ArcGIS, Google Earth) — за наявності технічної можливості.

---

## Додаток. Ключі до робочого аркуша

| Завдання | Ключ |
|---|---|
| 1 | **б)** — наука, що вивчає розміщення та просторову організацію населення, господарства й суспільних процесів на певній території. |
| 2 | 1—Б, 2—А, 3—В. |
| 3 | Приймається будь-який план, що містить мету, гіпотезу, джерела й метод; зразок і критерії — розділ 8. |
| 4 | Топографічна карта — картографічний метод; перепис населення й довідник — статистичний метод; супутниковий знімок — дистанційне зондування. |
| 5 | Основне джерело — офіційна статистика; карти — для унаочнення; дистанційне зондування — допоміжне; польове спостереження незастосовне. Розгорнутий зразок — розділ 8. |
| 6 | Оцінюється алгоритм: назване явище й період → напрям зміни → 1–2 цифри з таблиці → висновок. Зразок — розділ 8. |
| Глосарій | Означення всіх дев'яти термінів аркуша — розділ 4 цього посібника. |