# Assessment — TOT-IST9-L01 # Згенеровано за .claude/skills/sami-assessment; редполітики: tot-history + tot-common. # teacher_guide.md (розділ 7) споживає formative_checklist; рубрика узгоджена з ним: # чек-лист «Я можу…» — формувальний, без балів; рубрика — підсумкове оцінювання уроку. # Формулювання нейтральні (tot-history): без патріотичних гасел, без запиту особистої # позиції учня. Конкретні дати внутрішньої періодизації та числові дані про населення # у діагностичні items НЕ внесено — вони звіряються за підручником/атласом (див. c3, c14 # теоретичного ядра); items перевіряють принципи, а не завчені цифри. lesson_id: TOT-IST9-L01 scope: lesson lesson_ids: - TOT-IST9-L01 editorial_policy: tot-history scale: type: points max_total: 12 note: >- Сумарний бал за шістьма критеріями (0–2 кожен) відповідає 12-бальній шкалі: 1–3 — початковий, 4–6 — середній, 7–9 — достатній, 10–12 — високий рівень. Формувальне оцінювання впродовж уроку (чек-лист «Я можу…», завдання 1–2) здійснюється без балів — лише зворотний зв'язок. # --------------------------------------------------------------------------- # 1. Мапа «результат → перевірка»: кожен із 6 outcomes має ≥1 інструмент # --------------------------------------------------------------------------- coverage_map: - outcome_code: HIST9-R1 outcome_text: >- Пояснює зміст понять «"довге" ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження» та наводить приклади їхнього вияву. instruments: worksheet_tasks: [2] formative_checklist_item: 1 homework_levels: [3] diagnostic_items: [D1] rubric_criterion: R1 - outcome_code: HIST9-R63 outcome_text: >- Визначає хронологічні межі «"довгого" ХІХ ст.» та його внутрішню періодизацію. instruments: worksheet_tasks: [1] formative_checklist_item: 2 homework_levels: [1] diagnostic_items: [D2] rubric_criterion: R2 - outcome_code: HIST9-R3 outcome_text: >- Характеризує модернізацію як перехід від традиційного аграрного до індустріального й урбанізованого суспільства. instruments: worksheet_tasks: [2, 4] formative_checklist_item: 3 homework_levels: [3] diagnostic_items: [D3] rubric_criterion: R3 - outcome_code: HIST9-R4 outcome_text: >- Показує на історичній карті українські території у складі Російської та Австрійської імперій. instruments: worksheet_tasks: [3] formative_checklist_item: 4 homework_levels: [2] diagnostic_items: [D4] rubric_criterion: R4 - outcome_code: HIST9-R5 outcome_text: >- Характеризує політичне й соціальне становище українських земель на зламі ХVІІІ–ХХ ст. на основі карти й статистичних даних. instruments: worksheet_tasks: [5] formative_checklist_item: 5 homework_levels: [2] diagnostic_items: [D5] rubric_criterion: R5 - outcome_code: HIST9-R66 outcome_text: >- Виокремлює основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «"довгого" ХІХ ст.». instruments: worksheet_tasks: [6] formative_checklist_item: 6 homework_levels: [3] diagnostic_items: [D6] rubric_criterion: R6 # --------------------------------------------------------------------------- # 2. Формувальний чек-лист «Я можу…» — дзеркало teacher_guide.md, розділ 7 # --------------------------------------------------------------------------- formative_checklist: - item: 1 outcome_code: HIST9-R1 text: >- Я можу пояснити зміст понять «"довге" ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження» і навести приклад їхнього вияву. - item: 2 outcome_code: HIST9-R63 text: >- Я можу назвати умовні хронологічні межі «"довгого" ХІХ ст.» і пояснити, чому його періодизація умовна. - item: 3 outcome_code: HIST9-R3 text: >- Я можу схарактеризувати модернізацію як перехід від аграрного до індустріального й урбанізованого суспільства та назвати її ознаки. - item: 4 outcome_code: HIST9-R4 text: >- Я можу показати на карті українські території у складі Російської та Австрійської імперій. - item: 5 outcome_code: HIST9-R5 text: >- Я можу схарактеризувати становище українських земель на зламі ХVІІІ–ХХ ст. на основі карти й статистичних даних. - item: 6 outcome_code: HIST9-R66 text: >- Я можу виокремити основні тенденції розвитку світу впродовж «"довгого" ХІХ ст.» і показати зв'язок української історії із загальноєвропейською. # --------------------------------------------------------------------------- # 3. Рубрика підсумкового оцінювання уроку (за завданнями 3–6 та/або ДЗ) # Узгоджено з розділом 7 teacher_guide.md: чек-лист — без балів; # підсумковий бал виставляється за цією рубрикою. 6 критеріїв × (0–2) = 12. # --------------------------------------------------------------------------- rubric: - id: R1 outcome_code: HIST9-R1 criterion: >- Пояснення понять «"довге" ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження» та ілюстрація прикладом їхнього вияву. points_range: "0–2" levels: - points: 0 descriptor: "Значення понять не відтворює; прикладів не наводить." - points: 1 descriptor: >- Пояснює 1–2 поняття з опорою на глосарій; приклад вияву відсутній або неточний. - points: 2 descriptor: >- Пояснює своїми словами всі три поняття й добирає доречний приклад вияву (модернізації або національного відродження) з навчальних матеріалів. - id: R2 outcome_code: HIST9-R63 criterion: >- Визначення умовних хронологічних меж «"довгого" ХІХ ст.» та розуміння умовності його внутрішньої періодизації. points_range: "0–2" levels: - points: 0 descriptor: "Меж періоду не називає; поняття періодизації не пояснює." - points: 1 descriptor: >- Називає умовні межі (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.), але умовність періодизації не пояснює. - points: 2 descriptor: >- Називає умовні межі періоду й пояснює, чому історики об'єднують епоху за спільними процесами, а не за календарними датами; конкретні дати звіряє за підручником. - id: R3 outcome_code: HIST9-R3 criterion: >- Характеристика модернізації як переходу від аграрного до індустріального й урбанізованого суспільства; називання її ознак. points_range: "0–2" levels: - points: 0 descriptor: "Модернізацію як процес переходу не характеризує; ознак не називає." - points: 1 descriptor: >- Пояснює модернізацію загалом, називає одну ознаку (індустріалізацію або урбанізацію). - points: 2 descriptor: >- Характеризує модернізацію як перехід у трьох сферах (господарство, розселення, суспільство) і розрізняє індустріалізацію та урбанізацію як її ознаки. - id: R4 outcome_code: HIST9-R4 criterion: >- Показ на історичній/контурній карті українських територій у складі Російської та Австрійської імперій; оформлення легенди. points_range: "0–2" levels: - points: 0 descriptor: "Поділу між двома імперіями на карті не показує." - points: 1 descriptor: >- Показує загальний поділ між двома імперіями, але легенда або підписи неповні чи є помилка у віднесенні земель. - points: 2 descriptor: >- Правильно відносить західноукраїнські землі (Галичина, Буковина, Закарпаття) до Австрійської імперії, решту — до Російської; оформлює легенду й підписи. - id: R5 outcome_code: HIST9-R5 criterion: >- Характеристика становища українських земель у двох імперіях на основі карти й статистичної таблиці; розмежування спільного й відмінного. points_range: "0–2" levels: - points: 0 descriptor: "Даних карти/таблиці не використовує; порівняння не будує." - points: 1 descriptor: >- Наводить окремі ознаки становища з таблиці, але спільне й відмінне не розмежовує або висновок не спирається на дані. - points: 2 descriptor: >- Виділяє параметри порівняння за таблицею, розмежовує спільні й відмінні риси й робить висновок, що спирається на дані джерела (нейтрально, без оцінних узагальнень щодо груп населення). - id: R6 outcome_code: HIST9-R66 criterion: >- Узагальнений висновок про місце українських земель на політичній карті Європи ХІХ ст. з опорою на карту й опрацьовані дані. points_range: "0–2" levels: - points: 0 descriptor: "Висновку не формулює або він не спирається на матеріали уроку." - points: 1 descriptor: >- Формулює тезу (поділ між двома імперіями), але без опори на карту або без зв'язку із загальноєвропейськими процесами. - points: 2 descriptor: >- Будує висновок (теза — опора на карту — зв'язок із загальноєвропейськими процесами модернізації — узагальнення) обсягом 4–6 речень; оцінюється структура й опора на джерела, а не «правильність позиції». scoring_note: >- Сумарний бал: R1 + R2 + R3 + R4 + R5 + R6 (максимум 12). Оцінюється робота з картою, статистичною таблицею та поняттями уроку; завдання не передбачають опису особистого досвіду чи висловлення особистої громадянської позиції учня. # --------------------------------------------------------------------------- # 4. Діагностувальні тестові items (нові; НЕ дублюють завдання 1–6 аркуша). # Bloom: remember / understand / apply / analyze — рівні різняться. # Конкретних дат періодизації та цифр населення не вигадано. # --------------------------------------------------------------------------- diagnostic_items: - id: D1 outcome_code: HIST9-R1 bloom: apply level: "★★" format: multiple_choice stem: >- Який приклад найкраще ілюструє вияв національного відродження в ХІХ ст.? options: - key: "а" text: "Будівництво фабрики й прокладання залізниці в промисловому регіоні." - key: "б" text: >- Зростання уваги до рідної мови, збирання фольклору та вивчення історії свого народу. - key: "в" text: "Переїзд селян до міст у пошуках роботи на заводах." - key: "г" text: "Поділ території між двома імперіями за адміністративними одиницями." answer_key: "б" rationale: >- Національне відродження — це пробудження уваги до мови, історії та культури; варіанти а і в описують індустріалізацію та урбанізацію, а варіант г — адміністративний устрій. - id: D2 outcome_code: HIST9-R63 bloom: understand level: "★" format: multiple_choice stem: >- Чому період кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. історики називають «"довгим" ХІХ століттям»? options: - key: "а" text: "Бо він тривав рівно сто років — від 1800 до 1900 року." - key: "б" text: >- Бо його умовно об'єднують за спільними процесами доби (модернізація, національні рухи), а не за календарними датами. - key: "в" text: "Бо в ньому було більше днів, ніж в інших століттях." - key: "г" text: "Бо він охоплює весь ХХ вік." answer_key: "б" rationale: >- «"Довге" ХІХ ст.» — умовна періодизація за спільними процесами; його межі не збігаються з календарними роками. Точні дати внутрішньої періодизації звіряються за підручником. - id: D3 outcome_code: HIST9-R3 bloom: understand level: "★" format: multiple_choice stem: >- Яке твердження найточніше описує модернізацію суспільства? options: - key: "а" text: "Повернення від міського життя до традиційного сільського укладу." - key: "б" text: >- Перехід від традиційного аграрного укладу до індустріального й урбанізованого суспільства. - key: "в" text: "Об'єднання кількох держав під єдиною центральною владою." - key: "г" text: "Поділ історичного часу на етапи за спільними ознаками." answer_key: "б" rationale: >- Модернізація — це перехід від аграрного до індустріального й урбанізованого суспільства; варіант в описує імперію, варіант г — періодизацію. - id: D4 outcome_code: HIST9-R4 bloom: remember level: "★" format: multiple_choice stem: >- Які українські землі наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. входили до складу Австрійської імперії? options: - key: "а" text: "Галичина, Буковина та Закарпаття." - key: "б" text: "Наддніпрянщина, Лівобережжя та Південь." - key: "в" text: "Правобережжя та Слобожанщина." - key: "г" text: "Уся етнічно українська територія повністю." answer_key: "а" rationale: >- До Австрійської імперії входили західноукраїнські землі — Галичина, Буковина та Закарпаття; решта етнічно української території перебувала у складі Російської імперії. - id: D5 outcome_code: HIST9-R5 bloom: analyze level: "★★★" format: multiple_choice stem: >- Учень порівнює становище українських земель у двох імперіях за статистичною таблицею підручника. Який крок є коректним способом такого порівняння? options: - key: "а" text: "Навести по пам'яті приблизні числа, яких немає в таблиці." - key: "б" text: >- Визначити параметри порівняння за стовпчиками таблиці й окремо виділити спільні та відмінні показники. - key: "в" text: "Обрати одну імперію й описати лише її, не порівнюючи з іншою." - key: "г" text: "Оцінити, життя в якій імперії було «кращим» для населення." answer_key: "б" rationale: >- Коректне порівняння спирається на дані таблиці (параметри за стовпчиками, розмежування спільного й відмінного). Варіант а порушує роботу з джерелом, в — не є порівнянням, г — оцінне судження, якого уникаємо. - id: D6 outcome_code: HIST9-R66 bloom: understand level: "★★" format: multiple_choice stem: >- Яке узагальнення про місце українських земель у Європі «"довгого" ХІХ ст.» спирається на опрацьовані на уроці дані? options: - key: "а" text: >- Українські землі були окремою незалежною державою на політичній карті Європи. - key: "б" text: >- Українські землі були поділені між двома імперіями, але залучені до спільних для Європи процесів модернізації та національного відродження. - key: "в" text: "Українські землі розвивалися ізольовано від решти Європи." - key: "г" text: "На українських землях у ХІХ ст. не відбувалося жодних змін." answer_key: "б" rationale: >- Українські землі не мали власної держави й входили до двох імперій, проте розвивалися в загальноєвропейських процесах доби; варіанти а, в, г суперечать матеріалам уроку.