# Посібник для вчителя

## 1. Шапка уроку

| Поле | Значення |
|---|---|
| **Назва курсу** | Історія України та громадянська освіта (інтегрований курс) |
| **Клас** | 9 |
| **Освітня галузь** | Громадянська та історична |
| **Тема уроку** | «Довге» ХІХ століття в історії України: територія, населення, влада. Ознаки модернізації. Україна на політичній карті Європи в ХІХ ст. |
| **Місце в тематичному модулі** | Урок 1 із 70, блок «Вступ. "Довге" ХІХ століття в історії України» |
| **Тип уроку** | Урок засвоєння нового матеріалу |
| **Тривалість** | 45 хв |

> Матеріали уроку розраховані на 45 хвилин, але ви маєте автономність: якщо часу менше — оберіть ключові елементи (ГАЧОК, опанування, завдання 1–3, рефлексія); якщо більше — використайте повний банк завдань і додаткові варіанти входу в тему. Порядок роботи можна адаптувати до можливостей класу та формату навчання.

---

## 2. Цілі уроку та очікувані результати

### Цілі уроку

- Ввести учнів у зміст курсу 9 класу через ключові поняття «"довге" ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження».
- Сформувати розуміння модернізації як поступового переходу суспільства від аграрного до індустріального й урбанізованого укладу.
- Дати перше уявлення про адміністративно-політичне становище українських земель у складі двох імперій і навчити показувати ці території на історичній карті.
- Розвивати вміння працювати з картою, статистичними даними та навчальним текстом, порівнювати й узагальнювати.
- Підтримати відчуття зв'язку з українським історико-культурним простором через спокійний, аналітичний виклад матеріалу.

### Очікувані результати (за МНП)

Учень / учениця:

1. Пояснює зміст понять «"довге" ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження» та наводить приклади їхнього вияву. **[HIST9-R1]**
2. Визначає хронологічні межі «"довгого" ХІХ ст.» та його внутрішню періодизацію. **[HIST9-R63]**
3. Характеризує модернізацію як перехід від традиційного аграрного до індустріального й урбанізованого суспільства. **[HIST9-R3]**
4. Показує на історичній карті українські території у складі Російської та Австрійської імперій. **[HIST9-R4]**
5. Характеризує політичне й соціальне становище українських земель на зламі ХVІІІ–ХХ ст. на основі карти й статистичних даних. **[HIST9-R5]**
6. Виокремлює основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «"довгого" ХІХ ст.». **[HIST9-R66]**

### Ключові компетентності

- **Провідна:** К1 — Громадянська та історична компетентність (галузь «громадянська та історична освіта»).
- **Додаткові:** К2 — Історичне мислення: здатність осмислювати сучасне у його зв'язках з минулим; К3 — Критичне та системне мислення, логічне міркування, комунікація задля суспільно значущих цілей.

---

## 3. Ключові поняття уроку

1. **«Довге» ХІХ століття** — умовний історичний період приблизно від кінця ХVІІІ ст. (доба великих суспільних змін у Європі) до початку ХХ ст., об'єднаний спільними процесами модернізації.
2. **Модернізація** — тривалий процес переходу суспільства від традиційного аграрного укладу до сучасного індустріального, урбанізованого та освіченого.
3. **Індустріалізація** — розвиток великого машинного виробництва, що поступово змінює ручну працю й перебудовує господарство.
4. **Урбанізація** — зростання міст і збільшення частки міського населення, зміна способу життя людей.
5. **Національне відродження** — пробудження уваги до рідної мови, історії та культури, що сприяє формуванню сучасної нації.
6. **Імперія** — велика держава, що об'єднує різні народи й території під єдиною центральною владою.
7. **Аграрне суспільство** — суспільство, у якому основою господарства є сільське господарство, а більшість населення живе в селах.
8. **Індустріальне суспільство** — суспільство, у якому провідну роль відіграють промисловість, машинне виробництво й міста.
9. **Національна ідентичність** — усвідомлення людиною своєї належності до певної спільноти на основі спільної мови, історії та культури.
10. **Періодизація** — поділ історичного часу на етапи за спільними ознаками для зручнішого вивчення процесів.

---

## 4. Теоретичне ядро уроку

Цей урок відкриває курс історії України 9 класу. Його наскрізна тема — «"довге" ХІХ століття», умовний історичний період, який в історії України та Європи розглядають як час модернізації та розгортання національних рухів [c02]. Хронологічно він орієнтовно охоплює час від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.; саме на цей злам століть припадає визначення політичного й соціального становища українських земель [c06]. Точні початкова й кінцева дати «"довгого" ХІХ ст.» та схема його внутрішньої періодизації в модельній програмі числами не зафіксовані, тож конкретні межі й етапи слід звірити за чинним підручником [c05]. На уроці варто працювати з періодизацією як з умовною рамкою, не наполягаючи на «єдино правильних» датах.

**Що таке модернізація.** Модернізація — це перехід суспільства від традиційного аграрного укладу до сучасного індустріального та урбанізованого [c07]. Однією з її ознак є індустріалізація — розвиток промисловості та господарська спеціалізація регіонів [c09]. Другою ознакою є урбанізація, тобто зростання міст, що супроводжується змінами в соціальній структурі населення [c10]. Ці процеси зручно пояснювати учням як три взаємопов'язані зміни: у господарстві (від ручної праці до машинного виробництва), у розселенні (від села до міста) і в суспільстві (поява нових соціальних груп).

**Націєтворення й національне відродження.** Складником процесів «"довгого" ХІХ ст.» було націєтворення — формування сучасної національної ідентичності, яке також називають національним відродженням [c13]. У ХІХ ст. поширюються модерні уявлення про націю: сучасники розрізняли політичне й етнічне розуміння нації, а самі поняття нації та націоналізму стають прикметою доби [c14]. Господарський, соціальний, політичний і культурний розвиток українського суспільства в ХІХ ст. був взаємопов'язаний із розвитком інших європейських суспільств [c24] — цю взаємозалежність корисно підкреслювати, щоб учні бачили історію України в загальноєвропейському контексті.

**Українські землі: територія і влада.** Наприкінці ХVІІІ ст. українські землі входили до складу двох держав — Російської імперії та монархії Габсбурґів (з 1804 р. — Австрійської імперії), що визначало їхній адміністративний і політичний устрій [c15]. Цей розподіл території показують на історичній карті [c16]. До складу Австрійської імперії входили західноукраїнські землі — Галичина, Буковина та Закарпаття [c17]; решта етнічно української території перебувала у складі Російської імперії.

**Населення.** Етнічно українська територія в ХІХ ст. була багатонаселеною; її залюдненість, чисельність, соціальний і національний склад населення в курсі розглядають оглядово [c20]. Конкретні числові показники чисельності населення та частки окремих етнічних груп модельна програма не подає, тому такі цифри й статистичні дані потрібно брати з підручника та статистичних таблиць, а не наводити з пам'яті [c23]. Поряд з українцями на цій території проживали інші етнічні групи; курс оглядово розглядає їхні взаємостосунки, зміни ідентичності та міграції [c21]. Важливий методичний акцент: тему складу населення подаємо нейтрально й описово, без оцінних узагальнень щодо будь-якої групи.

*Джерело теоретичного ядра — Модельна навчальна програма «Інтегрований курс "Історія України та громадянська освіта". 5–9 класи», блок «Вступ» (9 клас). Конкретних дат внутрішньої періодизації «"довгого" ХІХ ст.» і числових даних про населення програма не фіксує, тому на уроці їх уточнюйте за чинним підручником та атласом, а не подавайте як усталений факт.*

---

## 5. Хід уроку

| Етап | Зміст | Час | Форма роботи | Ресурси |
|---|---|---|---|---|
| **I. ГАЧОК** (оберіть один із трьох варіантів) | **Варіант А. Нейтральний кейс.** На екрані — два навчальні зображення однієї місцевості: умовне село з ручною працею та умовне місто з фабриками й залізницею. Питання: «Що змінилося між цими двома "кадрами"? Як могли статися такі зміни?» Учні висувають гіпотези; учитель фіксує їх на дошці — до них клас повернеться на рефлексії. **Варіант Б. Демонстрація «стрічка часу».** Учитель показує порожню стрічку часу з підписами «кінець ХVІІІ ст.» та «початок ХХ ст.» і запитує: «Чому цілу епоху історики назвали "довгим" століттям? Що могло об'єднати понад сто років у єдиний період?» Клас формулює припущення про спільні процеси доби. **Варіант В. «Що якби».** Уявний експеримент: «Що якби ми могли порівняти життя однієї родини на початку і наприкінці цього періоду — у чому були б найпомітніші відмінності: у праці, у місці проживання, у навчанні?» Учні у парах записують по 2 припущення, кілька пар озвучують. *Методичний коментар:* усі три варіанти працюють лише на змодельованих, нейтральних матеріалах — не просіть учнів наводити приклади з власного життя чи місця перебування. Мета етапу — зафіксувати гіпотезу класу: «упродовж ХІХ ст. суспільство поступово змінювалося — господарство, міста й уявлення людей». | 5 хв | Фронтальна, парна | Екран/дошка, слайд із зображеннями або стрічкою часу |
| **II. Актуалізація** | Коротка бесіда: що учні вже знають про життя людей у минулому — де більшість працювала (село / місто), як пересувалися, чим займалися. Введення опозиції «аграрне / індустріальне суспільство» як опорної рамки уроку. Уточнення значення слів «століття» та «епоха». | 5 хв | Фронтальна бесіда | Дошка, картки з поняттями |
| **III. Опанування нового матеріалу** | Пояснення вчителя з опорною схемою за теоретичним ядром: 1) поняття «"довге" ХІХ століття» та умовність його меж (періодизація — робоча рамка, а не точні дати); 2) модернізація та її ознаки — індустріалізація й урбанізація; 3) національне відродження та модерні уявлення про націю; 4) українські землі у складі Російської та Австрійської імперій, робота з історичною картою (Галичина, Буковина, Закарпаття — в Австрійській імперії); 5) населення української території (оглядово, без конкретних цифр — джерело статистики зазначаємо окремо). Терміни вводяться поступово й дублюються в глосарії. | 13 хв | Фронтальна, з елементами діалогу | Презентація/схема «Ознаки модернізації», історична (настінна) карта або атлас, контурна карта |
| **IV. ПРАКТИКА** | Виконання завдань банку практики (див. розділ 6): обов'язково — завдання 1, 2 (★) і 3 або 4 (★★); за наявності часу та за рівнем класу — 5 і 6 (★★★). Формати: індивідуальний тест, парна робота на відповідність, робота з контурною картою, відкрита відповідь, аналіз статистичної таблиці. | 15 хв | Індивідуальна, парна, групова | Робочий аркуш, контурна карта, атлас, таблиця статистичних даних (із підручника/атласу) |
| **V. Рефлексія + формувальне оцінювання** | Повернення до гіпотез ГАЧКА: «Ми припускали, що суспільство впродовж століття змінювалося. Що ми тепер можемо сказати точніше?» Самооцінювання за чек-листом «Я можу…» (розділ 7). Рефлексивні запитання (розділ 8). Пояснення домашнього завдання за трьома рівнями. | 7 хв | Колективна, індивідуальна | Чек-лист на екрані, зошити |

**Разом: 5 + 5 + 13 + 15 + 7 = 45 хв.**

---

## 6. ПРАКТИКА — банк завдань

Нумерація завдань збігається з робочим аркушем (worksheet.md). Рівні: ★ — початковий/середній, ★★ — достатній, ★★★ — високий (за таксономією Блума).

### Завдання 1 ★ (запам'ятовування; індивідуально, тест)

**Умова.** Оберіть варіант, що правильно позначає умовні хронологічні межі «"довгого" ХІХ століття»:

а) від кінця ХVІІІ ст. до початку ХХ ст.; б) рівно з 1800 до 1900 року; в) від початку ХVІІІ ст. до середини ХІХ ст.; г) увесь ХХ вік.

**Повний розв'язок.** Правильна відповідь — **а)**. «"Довге" ХІХ століття» — умовний період, який орієнтовно охоплює час від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.; його межі не збігаються з календарними роками 1800–1900, бо історики об'єднують епоху за спільними процесами (модернізація, національні рухи), а не за круглими датами. Тому варіанти б, в і г неправильні.

**Методичний коментар.** Швидка перевірка розуміння умовності періодизації одразу після пояснення. Наголосіть: точні дати періодизації в програмі не задані й уточнюються за підручником — тут перевіряємо саме принцип «умовних меж», а не завчену цифру. Оцінюємо формувально, без балів.

### Завдання 2 ★ (розуміння; парна робота, відповідність)

**Умова.** Установіть відповідність між поняттями та їхніми означеннями.

| Поняття | Означення |
|---|---|
| 1. Модернізація | А. Розвиток великого машинного виробництва, що змінює ручну працю |
| 2. Індустріалізація | Б. Пробудження уваги до рідної мови, історії та культури, формування сучасної нації |
| 3. Урбанізація | В. Перехід суспільства від традиційного аграрного укладу до індустріального й урбанізованого |
| 4. Національне відродження | Г. Зростання міст і збільшення частки міського населення |

**Повний розв'язок.** **1—В, 2—А, 3—Г, 4—Б.** Опорні слова-підказки: «перехід… укладу» — модернізація (найширше поняття); «машинне виробництво» — індустріалізація; «зростання міст» — урбанізація; «рідна мова, історія, культура» — національне відродження.

**Методичний коментар.** Працюють у парах 2–3 хв, потім фронтальна перевірка. Попросіть пари назвати не лише літеру, а й «слово-підказку» в означенні — це тренує роботу з термінами. Типова помилка — сплутати модернізацію (загальний процес) з індустріалізацією (одна з її ознак); поверніться до опорної схеми «ознаки модернізації».

### Завдання 3 ★★ (застосування; індивідуально / у парах, робота з контурною картою)

**Умова.** На контурній карті позначте українські території у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

**Повний розв'язок (зразок).** До складу **Австрійської імперії** належали західноукраїнські землі — **Галичина, Буковина та Закарпаття**; їх позначаємо однією умовною заливкою (кольором) із підписом. Решту етнічно української території (Наддніпрянщина, Лівобережжя, Південь, Правобережжя) позначаємо іншим кольором як землі у складі **Російської імперії**. Обов'язкові елементи оформлення: умовні позначення (легенда) із двома кольорами, підписи назв імперій, підписи західноукраїнських земель. *Точні лінії кордонів, назви й межі окремих адміністративних одиниць та рік приєднання конкретних територій слід звірити за атласом і підручником — цей зразок фіксує лише загальний поділ між двома імперіями.*

**Методичний коментар.** Учні працюють із контурною картою й атласом; на цьому уроці головне вміння — розрізнити «дві імперії» та правильно віднести до Австрійської імперії саме Галичину, Буковину й Закарпаття. Не вимагайте напам'ять точних кордонів чи дат — оцінюйте коректність поділу й наявність легенди. Слабшим учням дайте карту з уже нанесеними межами, де треба лише розфарбувати й підписати.

### Завдання 4 ★★ (розуміння; групова робота, відкрита відповідь)

**Умова.** На прикладах поясніть, за якими ознаками можна розпізнати перехід від аграрного до індустріального суспільства.

**Зразок відповіді.** Перехід від аграрного до індустріального суспільства можна розпізнати за кількома пов'язаними ознаками. По-перше, у **господарстві** ручну працю поступово змінює машинне виробництво, з'являються фабрики й заводи, регіони починають спеціалізуватися на певних видах виробництва (індустріалізація). По-друге, у **розселенні** зростають міста й збільшується частка міського населення — люди переїжджають із сіл до міст у пошуках роботи (урбанізація). По-третє, у **суспільстві** змінюється соціальна структура: поряд із селянами з'являються нові групи, пов'язані з промисловістю та містом. Приклад: місцевість, де раніше більшість людей вирощувала хліб вручну, згодом отримує фабрику й залізницю, а поруч виростає місто — це і є ознаки переходу до індустріального суспільства.

**Методичний коментар.** Групи (3–4 учні) складають перелік ознак і добирають до кожної навчальний приклад. Приймайте будь-яке коректне формулювання: важливо, щоб учні назвали щонайменше дві з трьох сфер змін (господарство, місто, суспільство) і навели приклад. Використовуйте лише змодельовані приклади, без переходу на особисті історії. Сильнішим групам запропонуйте додати четверту ознаку — поширення освіти.

### Завдання 5 ★★★ (аналіз; групова робота, аналіз статистичної таблиці)

**Умова.** Учитель або учителька подає на уроці статистичну таблицю про українські землі ХІХ ст. і називає конкретне джерело (параграф чинного підручника або аркуш атласу). За цією таблицею порівняйте становище українських земель у двох імперіях: доберіть параметри порівняння зі стовпчиків таблиці, заповніть сітку й визначте спільні та відмінні риси. Перевіряється спосіб порівняння за таблицею, а не запам'ятовані цифри.

**Повний розв'язок (зразок алгоритму аналізу).** Оскільки конкретні числа беруться з таблиці, яку добирає вчитель, зразок показує **спосіб** порівняння, який учні заповнюють даними з наданої таблиці:

1. **Визначаємо параметри порівняння** за стовпчиками таблиці (наприклад: до якої імперії належала територія, переважне заняття населення, частка міського населення, склад населення за мовою/групами — залежно від того, які дані подано в таблиці).
2. **Спільні риси** формулюємо там, де показники обох імперій близькі: наприклад, в обох переважало сільське господарство й більшість населення жила в селах (аграрний характер суспільства).
3. **Відмінні риси** формулюємо там, де показники різняться: різні адміністративний устрій і державна належність (Австрійська імперія — західноукраїнські землі; Російська імперія — решта території), можливі відмінності в темпах появи міст і промисловості.
4. **Висновок:** обидві частини української території розвивалися в межах модернізації, але в різних державних умовах, тому окремі процеси (урбанізація, індустріалізація) могли відбуватися нерівномірно.

**Методичний коментар.** Це завдання формує вміння читати статистичну таблицю й будувати порівняння, а не запам'ятовувати цифри. Наперед підготуйте таблицю з навчального джерела (підручник/атлас) і переконайтеся, що дані взято звідти, а не з пам'яті. Оцінюйте: 1) чи правильно виділено параметри порівняння; 2) чи розмежовано спільне й відмінне; 3) чи спирається висновок на дані таблиці. Тримайте аналіз у нейтральному, описовому тоні, без оцінних узагальнень щодо груп населення.

### Завдання 6 ★★★ (оцінювання; індивідуально, відкрита відповідь на основі карти й даних)

**Умова.** Спираючись на карту та опрацьовані дані, зробіть узагальнений висновок про місце українських земель на політичній карті Європи в ХІХ ст.

**Зразок відповіді.** У ХІХ ст. українські землі не мали власної держави й входили до складу двох великих імперій — Російської та Австрійської. Це означає, що на політичній карті Європи вони були не окремою країною, а частинами чужих держав: західноукраїнські землі (Галичина, Буковина, Закарпаття) — у складі Австрійської імперії, решта — у складі Російської імперії. Водночас українське суспільство розвивалося в тих самих загальноєвропейських процесах, що й сусіди: відбувалися модернізація (індустріалізація й урбанізація) та національне відродження. Тому місце українських земель у ХІХ ст. можна узагальнити так: територія, поділена між двома імперіями, але залучена до спільних для всієї Європи змін доби «"довгого" ХІХ століття».

**Методичний коментар.** Завдання працює на результат HIST9-R66: висновок має спиратися на карту й опрацьовані дані уроку, а не на особисту позицію учня. Критерії якісної відповіді: є теза (поділ між двома імперіями), є опора на карту (названі землі Австрійської імперії), є зв'язок із загальноєвропейськими процесами, є узагальнення. Обсяг — 4–6 речень. Не оцінюйте «правильність позиції» — оцінюйте структуру, опору на карту й коректність фактів. Формулюйте вимогу нейтрально, без запиту громадянської оцінки.

---

## 7. Формувальне оцінювання — чек-лист «Я можу…»

Учні самостійно позначають («так / поки що ні»):

- [ ] Я можу пояснити зміст понять «"довге" ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження» і навести приклад їхнього вияву. *(HIST9-R1)*
- [ ] Я можу назвати умовні хронологічні межі «"довгого" ХІХ ст.» і пояснити, чому його періодизація умовна. *(HIST9-R63)*
- [ ] Я можу схарактеризувати модернізацію як перехід від аграрного до індустріального й урбанізованого суспільства та назвати її ознаки. *(HIST9-R3)*
- [ ] Я можу показати на карті українські території у складі Російської та Австрійської імперій. *(HIST9-R4)*
- [ ] Я можу схарактеризувати становище українських земель на зламі ХVІІІ–ХХ ст. на основі карти й статистичних даних. *(HIST9-R5)*
- [ ] Я можу виокремити основні тенденції розвитку світу впродовж «"довгого" ХІХ ст.» і показати зв'язок української історії із загальноєвропейською. *(HIST9-R66)*

Пункти «поки що ні» — орієнтир для добору рівня домашнього завдання та індивідуальної підтримки на наступному уроці. Оцінювання формувальне, без балів.

---

## 8. Рефлексія

Повертаємося до гіпотез, зафіксованих на етапі ГАЧКА («упродовж ХІХ ст. суспільство поступово змінювалося — господарство, міста й уявлення людей»), і пропонуємо 2–3 з таких прийомів:

1. **«Тоді — тепер».** «На початку уроку ми припустили, як і чому змінювалося суспільство. Що з наших гіпотез підтвердилося? Що ми тепер можемо сформулювати точніше, використовуючи терміни "модернізація", "індустріалізація", "урбанізація"?»
2. **Незакінчене речення** (письмово, 1–2 речення): «Найважливіше, що я сьогодні зрозумів/зрозуміла про "довге" ХІХ століття, — це…», «Питання, яке в мене залишилося, — …».
3. **«Одне слово зі схеми».** Кожен обирає з опорної схеми уроку один термін, який видався найважливішим, і одним реченням пояснює свій вибір.

Прийоми не передбачають озвучення особистих історій чи позицій — лише роботу з поняттями уроку.

---

## 9. Диференціація та адаптація

- **Для учнів, які потребують підтримки:** опорна схема «Ознаки модернізації» та стрічка часу залишаються перед очима під час усієї практики; у завданнях 1–2 дозвольте користуватися глосарієм; у завданні 3 дайте контурну карту з уже нанесеними межами (треба лише розфарбувати й підписати); у завданні 4 запропонуйте початок речення («Перехід до індустріального суспільства видно, коли…»).
- **Для учнів, які працюють на випередження:** роль модератора групи в завданнях 4–5; додаткове запитання до завдання 6 — «Чому історики називають це століття "довгим"?»; міні-дослідження до завдання 5 — додати до порівняння ще один параметр із таблиці атласу.
- **Адаптація до онлайн-формату та несприятливих умов:** усі завдання виконуються в зошиті, на роздрукованій контурній карті або в чаті без обов'язкового ввімкнення камери; відповіді на рефлексію можна надсилати приватним повідомленням учителю; жодне завдання не вимагає розповіді про особистий досвід, місце перебування чи публічної ідентифікації позиції учня.
- **Темп:** якщо часу бракує, завдання 5–6 переносяться на наступний урок або пропонуються як альтернатива домашньому завданню рівня ★★★.

---

## 10. Домашнє завдання (три рівні)

- **★ Обов'язкове.** Опрацюйте вступний параграф і складіть стрічку часу з періодизацією «"довгого" ХІХ ст.» (початок, основні етапи, завершення).
- **★★ На вибір.** За підручником і атласом заповніть порівняльну таблицю адміністративного поділу українських земель у складі Російської та Австрійської імперій.
- **★★★ Виклик.** На основі 2–3 навчальних джерел підготуйте коротке письмове міркування про те, які ознаки модернізації найпомітніше виявилися в українських землях; зазначте використані джерела.

---

## 11. Джерела (ДСТУ 8302:2015)

1. Модельна навчальна програма «Інтегрований курс "Історія України та громадянська освіта". 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти / уклад. авторський колектив. Київ : МОН України, 2023. Розділ «Історія України й громадянська освіта. 9 клас», блок «Вступ». (дата звернення: 17.08.2026).

**Навчальні інструменти для роботи на уроці (добираються вчителем за чинним переліком):** підручник «Історія України. 9 клас» (чинний, рекомендований МОН), шкільний історичний атлас «Історія України. 9 клас» та контурні карти до нього. Конкретні дати періодизації, статистичні дані про населення та точні межі територій звіряються саме за цими джерелами.

---

## Додаток. Ключі до робочого аркуша (стисло)

- Завдання 1: **а)** (від кінця ХVІІІ ст. до початку ХХ ст.).
- Завдання 2: 1—В, 2—А, 3—Г, 4—Б.
- Завдання 3: Австрійська імперія — Галичина, Буковина, Закарпаття; Російська імперія — решта української території (легенда + підписи обов'язкові).
- Завдання 4–6: зразки відповідей і критерії — у розділі 6 цього посібника.

*Методична ремарка. Конкретні дати внутрішньої періодизації «"довгого" ХІХ ст.» і числові дані про чисельність та склад населення модельна програма не фіксує. У завданнях 3 і 5 такі межі та цифри уточнюйте за чинним підручником або атласом; на уроці працюйте з періодизацією як з умовною рамкою, а зі статистикою — як зі способом порівняння, а не як із матеріалом для запам'ятовування.*