# presentation.yaml — TOT-IST9-L51 «Діячі західноукраїнського руху:
# Олександр Барвінський, Юліан Романчук, Юрій Федькович, Юліан Бачинський».
# Стадія PRESENTATION (sami-presentation).
#
# Структура файлу:
#   1) Верхній рівень — сумісний із internal/render/spec.go (LessonSpec):
#      lesson_id, course, topic, area, grade, module, lesson_number, outcomes,
#      theory[] (title/points/image{path,alt,source}), tasks, sources, extras.
#   2) slides: — повна поурочна специфікація 11 слайдів (id, title,
#      on_screen_text, teacher_notes, visuals[] з обов'язковим alt_text і
#      license: generated). yaml.v3 ігнорує невідомі ключі, тож рендер цей
#      блок безпечно пропускає; його споживає дизайн-стадія (SVG-схеми).
#
# Теорія — лише з research.yaml: claims c01–c08 (рамка теми, high), c14–c15,
# c17–c22, c24–c28 (товариства/партії/соборна Україна/контекст, high).
# Біографічні деталі постатей (claims c09–c13, c16, c23 — needs_verification)
# подано узагальнено, за напрямом діяльності, без дат/посад «з пам'яті» —
# точні факти вчитель звіряє за чинним підручником (teacher_guide.md, розд. 3
# і «Джерела»). Завдання на слайдах 6 і 8 дослівно відповідають
# teacher_guide.md (розд. 6, завдання 1 і 2).

lesson_id: TOT-IST9-L51
deck_html: design-vsho/decks/istoriya-9-l51.html
track: TOT
course: Інтегрований курс «Історія України та громадянська освіта», 9 клас
module: 'Розділ 5. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.'
lesson_number: '51 з 70'
topic: 'Діячі західноукраїнського руху: Олександр Барвінський, Юліан Романчук, Юрій Федькович, Юліан Бачинський'
area: Громадянська та історична освітня галузь
grade: 9 клас
editorial_policy: tot-history

outcomes:
  - text: Характеризує громадсько-політичну та культурно-освітню діяльність Олександра Барвінського, Юліана Романчука, Юрія Федьковича, Юліана Бачинського.
    code: HIST9-R49
  - text: Пояснює внесок кожного з діячів у розвиток народовського руху, шкільництва та преси в Галичині й Буковині.
    code: HIST9-R49
  - text: Пов'язує діяльність цих постатей із заснуванням і розвитком товариства «Просвіта» та Товариства імені Шевченка.
    code: HIST9-R44

theory:
  - title: Течії західноукраїнського руху
    points:
      - "В українському русі Галичини й Буковини діяли дві течії: народовці («українофіли») і русофіли («москвофіли»)."
      - Народовці обстоювали єдність українських земель і розвиток української мови та культури.
      - Окремим напрямом громадсько-політичного життя Галичини був радикальний рух.
    image:
      path: assets/movement_currents.svg
      alt: >-
        Схема «Течії західноукраїнського руху»: два основні блоки — народовці
        («українофіли») і русофіли («москвофіли»), з короткими підписами їхніх
        орієнтирів; третій, менший блок — радикальний рух як окремий напрям
        громадсько-політичного життя Галичини.
      source: "Оригінальна схема авторів матеріалу (license: generated)"
  - title: Чотири діячі — чотири напрями
    points:
      - "Олександр Барвінський: шкільництво, підручники, культурно-освітні товариства."
      - "Юліан Романчук: парламентське представництво українців в Австро-Угорщині."
      - "Юрій Федькович — літературна творчість; Юліан Бачинський — публіцистика й політична думка."
    image:
      path: assets/four_figures.svg
      alt: >-
        Схема «Чотири діячі західноукраїнського руху»: чотири підписані блоки
        з іменами — Олександр Барвінський, Юліан Романчук, Юрій Федькович,
        Юліан Бачинський, кожен зі своїм провідним напрямом діяльності
        (шкільництво, парламент, література, публіцистика).
      source: "Оригінальна схема авторів матеріалу (license: generated)"
  - title: Товариства, партії та ідея «соборної України»
    points:
      - "«Просвіта» (культурно-освітнє) і Товариство імені Шевченка (спершу літературне, згодом наукове)."
      - Русько-українська радикальна партія та Українська національно-демократична партія.
      - "«Соборна Україна» — ідея національної єдності підросійських і підавстрійських українських земель."
    image:
      path: assets/societies_idea.svg
      alt: >-
        Схема «Товариства, партії, ідея соборності»: два блоки товариств
        («Просвіта», Товариство імені Шевченка), два блоки партій
        (Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична
        партія) і центральний блок «соборна Україна» зі стрілками єднання
        підросійських і підавстрійських земель.
      source: "Оригінальна схема авторів матеріалу (license: generated)"

tasks:
  - n: 1
    level: 1
    format: multiple_choice
    bloom: remember
    text: Оберіть, з яким товариством пов'язана культурно-освітня діяльність Олександра Барвінського.
  - n: 2
    level: 1
    format: matching
    bloom: remember
    text: Установіть відповідність між іменами діячів і напрямами їхньої діяльності.

sources:
  - >-
    Берендєєв С. О., Білай Ю. В., Євтушенко Р. І., Кронгауз В. О.,
    Пастушенко Р. Я., Сергієнко В. С., Степанова Н. М. Модельна навчальна
    програма «Інтегрований курс «Історія України та громадянська освіта».
    5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (адаптована версія для
    здобувачів освіти з тимчасово окупованих територій). Київ : М-во освіти і
    науки України, 2025. Розд. «Інтегрований курс «Історія України й
    громадянська освіта». 9 клас», Розділ 5. URL:
    https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/informatsia-dla-osib-z-tot-ta-vpo/materialy-mnp/modelni-navch-programy-na-tot/zminy/mnp-istoriia-ukraini-i-gromadianska-osvita-5-9-klasi.pdf
    (дата звернення: 18.08.2026).

extras:
  "відкриті запитання": >-
    1. Який із чотирьох напрямів діяльності (освітній, політичний,
    публіцистичний, літературний) видався вам найважливішим для розвитку
    західноукраїнського руху — і чому? 2. Що нового ви дізналися про зв'язок
    між особистою діяльністю окремої людини та розвитком культурно-освітніх
    інституцій?
  "рефлекс": "Дізнався/дізналася… Зрозумів/зрозуміла… Хочу дізнатися більше про…"
  "робота з джерелом": >-
    Короткий уривок із твору Юрія Федьковича, що описує побут або природу
    Буковини (учитель добирає уривок з чинного підручника чи хрестоматії —
    claim c13 research.yaml, needs_verification).

# ─────────────────────────────────────────────────────────────────────────────
# Повна специфікація 11 слайдів (авторський блок; рендером ігнорується)
# ─────────────────────────────────────────────────────────────────────────────
slides:
  - id: s01
    role: title
    title: 'Діячі західноукраїнського руху: Барвінський, Романчук, Федькович, Бачинський'
    on_screen_text:
      - Історія України та громадянська освіта · 9 клас
      - Розділ 5. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.
      - Урок 51 з 70
    teacher_notes: >-
      Оголосіть тему спокійно, без пафосу: сьогодні знайомимося з чотирма
      діячами західноукраїнського руху — і з тим, як їхня діяльність у
      школі, парламенті, літературі й публіцистиці змінювала життя Галичини
      й Буковини. Оберіть один із варіантів ГАЧКА (teacher_guide.md, розд. 5):
      репродукція обкладинки «Просвіти», чотири прізвища й слова-підказки, або
      «що якби не було жодного товариства чи об'єднання». Зафіксуйте гіпотези
      класу письмово — до них повернетеся на слайді 10. Ролі й досягнення
      діячів на цьому етапі не розкриваються.
    visuals: []

  - id: s02
    role: expected_results
    title: Очікувані результати
    on_screen_text:
      - Характеризую діяльність Барвінського, Романчука, Федьковича, Бачинського.
      - Пояснюю внесок кожного діяча в народовський рух, шкільництво та пресу.
      - Пов'язую діяльність діячів із товариствами «Просвіта» та імені Шевченка.
    teacher_notes: >-
      Озвучте результати від першої особи («на кінець уроку я зможу…»). Коди
      МНП: HIST9-R49 (характеристика й пояснення внеску), HIST9-R44 (зв'язок
      з товариствами); результати «обґрунтовує судження» та «складає
      порівняльну характеристику» (обидва HIST9-R49) розкриються в завданнях
      5 і 6 практики без окремого винесення на екран. Далі — місток до
      теорії: «Спершу згадаємо, які течії й напрями діяли серед українців
      Галичини й Буковини».
    visuals: []

  - id: s03
    role: theory_1
    title: Течії західноукраїнського руху
    on_screen_text:
      - "В українському русі Галичини й Буковини діяли дві течії: народовці й русофіли (москвофіли)."
      - Народовці обстоювали єдність українських земель і розвиток української мови й культури.
      - Радикальний рух — окремий напрям громадсько-політичного життя Галичини.
    teacher_notes: >-
      Означте поняття «народовці/українофіли» і «русофіли/москвофіли» —
      обидва обов'язкові для теми (claims c03–c04, high). Народовці —
      прихильники єдності українських земель, розвитку мови й культури;
      русофіли орієнтувалися на російську мову, культуру та політику,
      заперечуючи існування окремої української нації. Згадайте, що
      радикальний рух — самостійний, третій напрям (c05). Ці три поняття
      стануть «фільтром», крізь який учні розглядатимуть діяльність чотирьох
      постатей на наступному слайді.
    visuals:
      - type: svg_scheme
        path: assets/movement_currents.png
        description: >-
          SVG-схема для Claude design: два основні блоки — «народовці
          (українофіли)» і «русофіли (москвофіли)» — з короткими підписами
          їхніх орієнтирів (єдність українських земель / орієнтація на
          російську мову й культуру); третій, менший блок унизу —
          «радикальний рух» як окремий напрям. Спокійна нейтральна палітра,
          без символіки та ілюстрацій людей.
        alt_text: >-
          Схема «Течії західноукраїнського руху»: два основні блоки —
          народовці (українофіли), що обстоювали єдність українських земель і
          розвиток мови й культури, та русофіли (москвофіли), орієнтовані на
          російську мову й культуру; третій, менший блок — радикальний рух як
          окремий напрям громадсько-політичного життя Галичини.
        license: generated
        source: Оригінальна схема авторів матеріалу

  - id: s04
    role: theory_2
    title: Чотири діячі — чотири напрями
    on_screen_text:
      - "Олександр Барвінський: шкільництво, підручники, культурно-освітні товариства."
      - "Юліан Романчук: парламентське представництво українців в Австро-Угорщині."
      - "Юрій Федькович — літературна творчість; Юліан Бачинський — публіцистика й політична думка."
    teacher_notes: >-
      Програма прямо називає цих чотирьох діячів серед постатей теми (c06,
      high). Подавайте напрями діяльності узагальнено, без дат і назв посад
      «з пам'яті» — конкретні факти (роки, посади, назви видань) позначені в
      research.yaml як needs_verification (c09–c12) і мають бути звірені
      вчителем за чинним підручником та довідковим виданням перед уроком.
      Наголосіть: один діяч часто поєднував кілька напрямів, тут показано
      лише провідний — це стане основою завдання 2 практики (слайд 8) і
      порівняльної таблиці домашнього завдання рівня ★★★.
    visuals:
      - type: svg_scheme
        path: assets/four_figures.png
        description: >-
          SVG-схема для Claude design: чотири рівнозначні картки-блоки з
          іменами — Олександр Барвінський, Юліан Романчук, Юрій Федькович,
          Юліан Бачинський; під кожним ім'ям — коротка піктограма-підпис
          провідного напряму (книга/школа, трибуна/парламент, перо/література,
          газета/публіцистика). Однакова вага блоків, нейтральна палітра, без
          портретів.
        alt_text: >-
          Схема «Чотири діячі західноукраїнського руху»: чотири блоки з
          іменами — Олександр Барвінський (шкільництво й підручники), Юліан
          Романчук (парламентське представництво), Юрій Федькович (літературна
          творчість), Юліан Бачинський (публіцистика й політична думка).
        license: generated
        source: Оригінальна схема авторів матеріалу

  - id: s05
    role: theory_3
    title: Товариства, партії та ідея «соборної України»
    on_screen_text:
      - "«Просвіта» (культурно-освітнє) і Товариство імені Шевченка (літературне, згодом наукове)."
      - Русько-українська радикальна партія та Українська національно-демократична партія.
      - "«Соборна Україна» — єдність підросійських і підавстрійських українських земель."
    teacher_notes: >-
      «Просвіта» і Товариство імені Шевченка — окремий очікуваний результат
      теми (c15, high); учні мають знати й дати їх утворення (c14), але
      конкретні роки в програмі не наведені (c16, needs_verification) — беріть
      їх з чинного підручника. Радикальна й національно-демократична партії —
      теж змістовий елемент теми (c17). Ідея «соборної України» — самостійний
      елемент (c19–c20): національна єдність земель, розділених між
      Російською та Австро-Угорською імперіями; передумовою стало
      налагодження контактів Київської громади з галицькими народовцями
      (c21). Уникайте категоричних оцінок і гасел — лише виважений
      аналітичний виклад (вимога tot-history).
    visuals:
      - type: svg_scheme
        path: assets/societies_idea.png
        description: >-
          SVG-схема для Claude design: ліворуч два блоки товариств
          («Просвіта», Товариство імені Шевченка), праворуч два блоки партій
          (Русько-українська радикальна партія, Українська
          національно-демократична партія); у центрі внизу — блок «соборна
          Україна» зі стрілками, що умовно єднають «підросійські» й
          «підавстрійські» українські землі. Нейтральна палітра, без прапорів
          і гострої символіки.
        alt_text: >-
          Схема «Товариства, партії, ідея соборності»: два блоки товариств —
          «Просвіта» та Товариство імені Шевченка, два блоки партій —
          Русько-українська радикальна партія та Українська
          національно-демократична партія, і центральний блок «соборна
          Україна» зі стрілками, що показують єднання підросійських і
          підавстрійських українських земель.
        license: generated
        source: Оригінальна схема авторів матеріалу

  - id: s06
    role: task_1
    title: Завдання 1. Барвінський і «Просвіта»
    on_screen_text:
      - Оберіть, з яким товариством пов'язана культурно-освітня діяльність Олександра Барвінського.
      - "Варіанти: а) Русько-українська радикальна партія · б) «Просвіта» · в) Українська національно-демократична партія · г) товариство «Січ»."
      - "Форма роботи: індивідуально, тест · 3 хв."
    teacher_notes: >-
      Завдання 1 ★ з банку практики teacher_guide.md (нумерація збігається з
      робочим аркушем). Правильна відповідь — б. Дистрактори а і в — політичні
      партії (допомагають розрізняти культурно-освітній і політичний напрями),
      г — свідомо стороння організація (спортивно-пожежне товариство іншого
      профілю), щоб виключити здогад «навмання». Оцінювання формувальне, без
      балів.
    visuals: []

  - id: s07
    role: source_work
    title: Робота з джерелом. Уривок із твору Юрія Федьковича
    on_screen_text:
      - "Короткий уривок із твору Юрія Федьковича про побут або природу Буковини (добирає вчитель)."
      - "Запитання: 1) Які риси життя буковинських українців відображає уривок? 2) Що в тексті свідчить про зв'язок героїв із природним середовищем і народним укладом?"
    teacher_notes: >-
      Учитель самостійно добирає короткий уривок з чинного підручника чи
      хрестоматії (claim c13, needs_verification — конкретний текст програма
      не задає). Парна робота (завдання 4 практики, teacher_guide.md): учні
      мають назвати 2–3 риси, типові для буковинської літератури періоду —
      зв'язок з природним середовищем краю, традиційний уклад життя й народні
      звичаї, говіркові особливості мови. Оцінюйте не збіг з «еталонним»
      переліком, а вміння обґрунтувати спостереження цитатами з обраного
      тексту.
    visuals:
      - type: svg_source_card
        path: assets/fedkovych_excerpt_card.png
        description: >-
          SVG-картка джерела для Claude design: оформлення сторінки з художнім
          текстом — заголовок «Юрій Федькович. Уривок (добирає вчитель)»,
          рамка для цитати без заповненого тексту (плейсхолдер вчителя),
          нейтральна «паперова» рамка без гербів і символіки.
        alt_text: >-
          Картка навчального джерела для уривка з твору Юрія Федьковича про
          побут або природу Буковини; конкретний текст добирає вчитель із
          чинного підручника чи хрестоматії перед уроком.
        license: generated
        source: >-
          Графічне оформлення картки — оригінальне, згенероване; текст уривка
          обирає вчитель окремо (claim c13 research.yaml).

  - id: s08
    role: task_2
    title: Завдання 2. Діячі й напрями діяльності
    on_screen_text:
      - "Установіть відповідність: 1) Олександр Барвінський · 2) Юліан Романчук · 3) Юрій Федькович · 4) Юліан Бачинський."
      - "Напрями: А) публіцистика й політична думка · Б) парламентське представництво · В) шкільництво й підручникарство · Г) літературна творчість."
      - "Форма роботи: індивідуально, тест на відповідність · 3 хв."
    teacher_notes: >-
      Завдання 2 ★ з банку практики teacher_guide.md. Ключ: 1–В, 2–Б, 3–Г,
      4–А. Це завдання формує загальну «карту» теми, яку учні деталізують у
      завданнях 3–6 практики. Нагадайте: один діяч часто поєднував кілька
      напрямів, а завдання фіксує лише провідний. За темпом класу: завдання 3
      (★★, пояснення внеску Романчука) чи завдання 4 (★★, аналіз джерела,
      слайд 7); сильнішим учням — завдання 5–6 (★★★) з банку практики.
    visuals: []

  - id: s09
    role: open_questions
    title: Обговорімо разом
    on_screen_text:
      - Який із чотирьох напрямів діяльності видався вам найважливішим для розвитку західноукраїнського руху — і чому?
      - Що нового ви дізналися про зв'язок між особистою діяльністю окремої людини та розвитком культурно-освітніх інституцій?
    teacher_notes: >-
      Два відкриті запитання без єдиної «правильної» відповіді. Питання 1
      готує до завдання 5 практики (обґрунтування судження про історичне
      значення діяльності одного з діячів) — приймайте будь-який
      аргументований вибір напряму. Питання 2 узагальнює зв'язок «особиста
      діяльність → інституційний результат» (школи, преса, парламентське
      представництво, товариства). Обговорюємо історичне значення діяльності
      постатей, а не власні політичні погляди учнів — межа редполітики
      tot-history/tot-common; не просимо особистих історій чи публічної
      громадянської позиції.
    visuals: []

  - id: s10
    role: summary_reflection
    title: Підсумок уроку та рефлексія
    on_screen_text:
      - "Чотири діячі — чотири провідні напрями: шкільництво, парламент, література, публіцистика."
      - "Діяльність кожного зміцнювала українську мову, культуру й самоорганізацію Галичини та Буковини."
      - "Рефлексія: Дізнався/дізналася… · Зрозумів/зрозуміла… · Хочу дізнатися більше про…"
    teacher_notes: >-
      Поверніться до гіпотез ГАЧКА: «Ми припускали, хто з чим може бути
      пов'язаний. Що тепер можемо сказати точніше — з термінами й фактами
      уроку?» Проведіть самооцінювання за чек-листом «Я можу…»
      (teacher_guide.md, розд. 7), «так / поки що ні», без балів. Поясніть
      домашнє завдання трьох рівнів: ★ біографічні картки (2–3 факти на
      діяча); ★★ розповідь про діяльність одного діяча, пов'язану з
      «Просвітою» чи Товариством імені Шевченка; ★★★ письмове міркування про
      роль діячів у формуванні ідеї «соборної України» на основі 2–3
      навчальних джерел із зазначенням джерел.
    visuals: []

  - id: s11
    role: sources
    title: Джерела
    on_screen_text:
      - "1. Берендєєв С. О., Білай Ю. В., Євтушенко Р. І., Кронгауз В. О., Пастушенко Р. Я., Сергієнко В. С., Степанова Н. М. Модельна навчальна програма «Інтегрований курс «Історія України та громадянська освіта». 5–9 класи» (адаптована версія для здобувачів освіти з ТОТ). Київ : МОН України, 2025. Розд. 9 клас, Розділ 5. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/informatsia-dla-osib-z-tot-ta-vpo/materialy-mnp/modelni-navch-programy-na-tot/zminy/mnp-istoriia-ukraini-i-gromadianska-osvita-5-9-klasi.pdf (дата звернення: 18.08.2026)."
      - "Конкретні біографічні дані діячів (роки життя, посади, назви видань) і рік уривка з твору Юрія Федьковича перевірити за чинним підручником історії України для 9 класу та довідковими виданнями (наприклад, «Енциклопедія історії України») перед уроком. Ілюстрації на слайдах 3–5 і картка джерела на слайді 7 — оригінальні згенеровані зображення (license: generated)."
    teacher_notes: >-
      Слайд демонструється наприкінці уроку або залишається доступним у
      матеріалах. Бібліографія за ДСТУ 8302:2015, ідентична списку джерел
      teacher_guide.md і research.yaml. Означення понять «народовці»,
      «москвофіли», «соборна Україна» подано у спрощеному учнівському
      формулюванні на основі МНП (claims c03–c04, c20 research.yaml);
      біографічні факти чотирьох діячів (claims c09–c13, c16, c23) мають
      статус needs_verification і потребують звірки вчителем перед уроком.
    visuals: []
