# Посібник для вчителя

## 1. Шапка уроку

- **Курс/профіль:** Інтегрований курс «Історія України та громадянська освіта» (ТОТ)
- **Клас:** 9
- **Розділ:** Розділ 5. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.
- **Урок:** 51 з 70
- **Тема:** Діячі західноукраїнського руху: Олександр Барвінський, Юліан Романчук, Юрій Федькович, Юліан Бачинський
- **Тип уроку:** засвоєння нового матеріалу
- **Обсяг:** 45 хв

## 2. Очікувані результати

Після уроку учень/учениця:

1. Характеризує громадсько-політичну та культурно-освітню діяльність Олександра Барвінського, Юліана Романчука, Юрія Федьковича, Юліана Бачинського. `(HIST9-R49)`
2. Пояснює внесок кожного з діячів у розвиток народовського руху, шкільництва та преси в Галичині й Буковині. `(HIST9-R49)`
3. Обґрунтовує судження про історичне значення діяльності Олександра Барвінського, Юліана Бачинського, Юліана Романчука та Юрія Федьковича для західноукраїнського руху. `(HIST9-R49)`
4. Пов'язує діяльність цих постатей із заснуванням і розвитком товариства «Просвіта» та Товариства імені Шевченка. `(HIST9-R44)`
5. Складає порівняльну характеристику напрямів діяльності діячів (освітньої, політичної, публіцистичної, літературної). `(HIST9-R49)`

## 3. Ключові компетентності

- **Провідна:** К1 — Громадянська та історична компетентність
- **Додаткові:**
  - К2 — Історичне мислення: здатність осмислювати сучасне у його зв'язках з минулим та прогнозувати майбутнє
  - К3 — Критичне та системне мислення, логічне міркування, творча дія та комунікація з іншими задля суспільно значущих цілей

## 4. Ключові поняття та терміни

| Термін | Означення |
|---|---|
| Народовці | Течія в громадсько-політичному русі Галичини й Буковини другої половини ХІХ ст., прихильники єдності всіх українських земель та розвитку української мови й культури. |
| Москвофіли | Течія серед українців Австро-Угорщини, що орієнтувалася на російську мову, культуру та політику, заперечуючи існування окремої української нації. |
| «Просвіта» | Культурно-освітнє товариство, засноване 1868 р. у Львові для поширення грамотності, книжок і знань серед українського населення. |
| Товариство імені Шевченка | Наукове й культурно-просвітницьке товариство, засноване у Львові 1873 р., згодом перетворене на Наукове товариство імені Шевченка (НТШ). |
| Русько-українська радикальна партія | Перша українська політична партія в Австро-Угорщині, заснована 1890 р. у Галичині, що поєднувала соціальні й національні вимоги. |
| Українська національно-демократична партія | Політична партія, утворена 1899 р. у Галичині на основі об'єднання народовських середовищ, що обстоювала національну єдність і державність українців. |
| «Соборна Україна» | Ідея національної єдності українських земель, розділених між Російською та Австро-Угорською імперіями. |
| Публіцистика | Суспільно-політична література й журналістика, присвячена актуальним питанням громадського життя. |
| Буковинська література | Художня та громадська творчість письменників Буковини другої половини ХІХ ст., що відображала життя й прагнення українського населення краю. |

## 5. ГАЧОК (вибрати один із варіантів або поєднати елементи)

**Варіант 1 — реальний кейс.** Учитель показує учням репродукцію обкладинки часопису «Просвіта» кінця ХІХ ст. (або опис такого видання) і ставить запитання: «Уявіть, що у вашому краї немає жодної україномовної книжки, газети чи школи. Що потрібно було б зробити першим, щоб це змінити?» Учні пропонують варіанти, вчитель фіксує їх на дошці — це стане основою для порівняння з реальними напрямами діяльності діячів теми.

**Варіант 2 — демонстрація.** На дошці/слайді з'являються чотири прізвища без пояснень: Барвінський, Романчук, Федькович, Бачинський — і чотири слова-підказки: «школа», «парламент», «слово», «партія». Учні у парах висувають гіпотези, кого з чим можна поєднати, і коротко аргументують свій вибір.

**Варіант 3 — «що якби».** Учитель пропонує уявну ситуацію: «Що якби в другій половині ХІХ ст. серед українців Галичини й Буковини не з'явилося жодного культурно-освітнього товариства чи політичного об'єднання?» Учні в мікрогрупах обговорюють, як це вплинуло б на розвиток мови, освіти й самоусвідомлення населення краю.

**Методичний коментар.** Усі три варіанти виводять учнів на висування гіпотез про роль організованої громадської діяльності (а не одноосібних вчинків) у розвитку західноукраїнського руху. Ці гіпотези варто зафіксувати письмово (на дошці або в зошиті) — до них клас повернеться в розділі «Рефлексія». Ролі та точні досягнення діячів на цьому етапі не розкриваються — учні лише висувають припущення.

## 6. ПРАКТИКА

### Завдання 1 (★, рівень 1, тестове завдання одиничного вибору, індивідуальна робота, bloom: remember)

Оберіть, з яким товариством пов'язана культурно-освітня діяльність Олександра Барвінського.

А. Русько-українська радикальна партія
Б. «Просвіта»
В. Українська національно-демократична партія
Г. Товариство «Січ»

**Відповідь:** Б.

**Методичний коментар.** Завдання перевіряє базове знання зв'язку постаті з культурно-освітньою інституцією теми. Дистрактори А і В — політичні партії, що допомагає учням розрізняти культурно-освітній і політичний напрями діяльності; Г — свідомо стороння організація (спортивно-пожежне товариство іншого профілю), щоб виключити здогад «навмання».

### Завдання 2 (★, рівень 1, завдання на встановлення відповідності, індивідуальна робота, bloom: remember)

Установіть відповідність між іменами діячів і напрямами їхньої діяльності.

| Діяч | Напрям діяльності |
|---|---|
| 1. Олександр Барвінський | А. Публіцистика й політична думка |
| 2. Юліан Романчук | Б. Парламентське представництво |
| 3. Юрій Федькович | В. Шкільництво й підручникарство |
| 4. Юліан Бачинський | Г. Літературна творчість |

**Відповідь:** 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А.

**Методичний коментар.** Завдання формує загальну «карту» теми — розподіл чотирьох діячів за напрямами (освіта, парламент, література, публіцистика), яка потім розгортається детальніше в завданнях 3–6. Перед виконанням варто нагадати учням, що один діяч часто поєднував кілька напрямів, а таблиця фіксує лише провідний.

### Завдання 3 (★★, рівень 2, розгорнута відповідь, індивідуальна робота, bloom: understand)

Поясніть, у чому полягав внесок Юліана Романчука в розвиток українського парламентського представництва в Австро-Угорщині.

**Зразок відповіді.** Юліан Романчук належав до провідних діячів народовського напряму, які домагалися представлення інтересів українського населення Галичини й Буковини у Віденському парламенті та Галицькому крайовому сеймі. Його діяльність як парламентського діяча спрямовувалася на відстоювання прав української мови, освіти й культурних інституцій перед австрійською владою, а також на об'єднання українських депутатів для спільного відстоювання національних інтересів. (Конкретні роки обіймання посад і назви ухвалених рішень учитель звіряє за чинним підручником — програма подає лише саму постать і напрям її діяльності.)

**Методичний коментар.** Ключова навичка — пояснення причиново-наслідкового зв'язку між особистою діяльністю постаті та інституційним результатом (парламентське представництво), а не заучування дат. Приймайте відповіді, що коректно розкривають напрям діяльності, навіть без точних років.

### Завдання 4 (★★, рівень 2, аналіз джерела, парна робота, bloom: analyze)

На основі уривка з твору Юрія Федьковича (вчитель добирає короткий уривок з чинного підручника чи хрестоматії, що описує побут або природу Буковини) визначте, які риси життя буковинських українців він відображає.

**Зразок відповіді.** Аналізуючи уривок, учні мають назвати 2–3 риси, які típicально трапляються в буковинській літературі цього періоду: зв'язок героїв з природним середовищем краю (гори, ліси, сільське господарство), традиційний уклад життя й народні звичаї, використання говіркових особливостей мови. Висновок: творчість Федьковича документує й оспівує повсякденне життя українського населення Буковини, роблячи його видимим у літературному просторі того часу.

**Методичний коментар.** Оскільки учитель самостійно добирає конкретний уривок з підручника, оцінюйте не збіг із «еталонним» переліком рис, а вміння учнів обґрунтувати свої спостереження цитатами з тексту. Парна робота дає змогу порівняти прочитання уривка двома учнями перед узагальненням.

### Завдання 5 (★★★, рівень 3, розгорнута відповідь, індивідуальна робота, bloom: evaluate)

Обґрунтуйте судження про історичне значення діяльності одного з діячів (на вибір) для розвитку західноукраїнського руху.

**Зразок відповіді.** Приклад для Олександра Барвінського: його діяльність у шкільництві та підготовці навчальної літератури сприяла поширенню грамотності українською мовою серед населення Галичини, що зміцнювало культурну й національну самосвідомість молодого покоління. Через участь у культурно-освітніх товариствах Барвінський створював інституційну основу, яка пережила його самого й продовжувала працювати на розвиток українського шкільництва. Судження варто формулювати як виважений аналітичний висновок («сприяв», «створив основу для»), без категоричних оцінок.

**Методичний коментар.** Приймайте обґрунтування щодо будь-якого з чотирьох діячів за умови, що учень: (1) називає конкретний напрям діяльності, (2) пояснює його довгостроковий вплив, (3) уникає одностороннього возвеличення чи применшення постаті. Це завдання відповідно до редполітики курсу не повинно перетворюватися на вимогу особистої громадянської позиції учня — оцінюється саме історичне значення діяльності, а не власні політичні погляди.

### Завдання 6 (★★★, рівень 3, порівняльна таблиця, групова робота, bloom: analyze)

Складіть порівняльну таблицю напрямів діяльності (освітньої, політичної, публіцистичної, літературної) чотирьох діячів і зробіть висновок про спільні риси їхнього внеску.

**Зразок відповіді.**

| Діяч | Освітня | Політична | Публіцистична | Літературна |
|---|---|---|---|---|
| Олександр Барвінський | Провідний напрям (шкільництво, підручники) | Помірна участь | Помірна участь | — |
| Юліан Романчук | Помірна участь | Провідний напрям (парламентське представництво) | Помірна участь | — |
| Юрій Федькович | — | — | Помірна участь | Провідний напрям (буковинська література) |
| Юліан Бачинський | — | Помірна участь | Провідний напрям (публіцистика, політична думка) | — |

**Висновок (зразок):** попри різні провідні напрями, усіх чотирьох діячів об'єднує спрямованість на зміцнення української мови, культури й самоорганізації населення Галичини й Буковини — через освіту, представництво, слово чи літературу. Це свідчить про багатовекторність західноукраїнського руху, у якому окремі напрями діяльності доповнювали один одного.

**Методичний коментар.** Групова робота (3–4 особи) дає змогу розподілити стовпці таблиці між учасниками групи. Оцінюйте насамперед якість підсумкового висновку про спільні риси, а не точність кожної клітинки — окремі деталі учні можуть уточнити за підручником.

## 7. ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Чекліст «Я можу…»:

- [ ] Я можу охарактеризувати громадсько-політичну та культурно-освітню діяльність Барвінського, Романчука, Федьковича, Бачинського.
- [ ] Я можу пояснити внесок кожного діяча в розвиток народовського руху, шкільництва та преси.
- [ ] Я можу обґрунтувати судження про історичне значення діяльності одного з діячів.
- [ ] Я можу пов'язати діяльність діячів із товариствами «Просвіта» та імені Шевченка.
- [ ] Я можу скласти порівняльну характеристику напрямів діяльності діячів.

## 8. РЕФЛЕКСІЯ

1. Пригадайте гіпотези, які ви висували на етапі ГАЧКА (про роль організованої діяльності чи про можливі напрями роботи діячів). Які з них підтвердилися після уроку, а які варто було б уточнити?
2. Який із чотирьох напрямів діяльності (освітній, політичний, публіцистичний, літературний) видався вам найважливішим для розвитку західноукраїнського руху — і чому?
3. Що нового ви дізналися про зв'язок між особистою діяльністю окремої людини та розвитком культурно-освітніх інституцій?
4. Яке запитання про діячів теми залишилося у вас без відповіді після уроку?

## 9. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- **★ Обов'язкове.** Складіть короткі біографічні картки (2–3 факти) для кожного з чотирьох діячів — Барвінського, Романчука, Федьковича, Бачинського.
- **★★ На вибір.** Підготуйте розповідь про діяльність одного з діячів (на вибір), пов'язану з товариством «Просвіта» або Товариством імені Шевченка.
- **★★★ Виклик.** На основі 2–3 навчальних джерел підготуйте письмове міркування про роль культурно-освітніх і політичних діячів у формуванні ідеї «соборної України»; зазначте використані джерела.

## 10. Диференціація та адаптація

- **Для учнів із базовим рівнем підготовки:** дозволити виконувати завдання 2 і 3 з опорою на глосарій та готовий перелік напрямів діяльності (розділ 6, завдання 2) як довідкову таблицю.
- **Для учнів із високим рівнем підготовки:** запропонувати виконати завдання 5 одразу для двох діячів і порівняти їхнє історичне значення.
- **Для учнів, які працюють у нестабільних умовах зв'язку:** усі завдання практики можна виконати без доступу до інтернету, спираючись на глосарій уроку та підручник; завдання 4 передбачає короткий друкований або продиктований уривок, а не онлайн-джерело.
- **Темп виконання:** завдання 1–2 виконуються швидко (до 5 хв кожне) і можуть бути пропущені для учнів, які впевнено впорались із ГАЧКОМ; завдання 6 розраховане на більше часу і може бути завершене вдома як частина рефлексії.

## Джерела

Берендєєв С. О., Білай Ю. В., Євтушенко Р. І., Кронгауз В. О., Пастушенко Р. Я., Сергієнко В. С., Степанова Н. М. Модельна навчальна програма «Інтегрований курс «Історія України та громадянська освіта». 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (адаптована версія для здобувачів освіти з тимчасово окупованих територій). Київ : М-во освіти і науки України, 2025. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 28.08.2025 № 1192). Розд. «Інтегрований курс «Історія України й громадянська освіта». 9 клас», Розділ 5. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/informatsia-dla-osib-z-tot-ta-vpo/materialy-mnp/modelni-navch-programy-na-tot/zminy/mnp-istoriia-ukraini-i-gromadianska-osvita-5-9-klasi.pdf (дата звернення: 18.08.2026).

Конкретні біографічні дані діячів (роки життя, посади, назви видань) позначено в `research.yaml` як такі, що потребують перевірки, — за чинним підручником історії України для 9 класу та довідковими виданнями (напр. «Енциклопедія історії України»).

## Додатки

**Ключі до робочого аркуша** (номерація завдань відповідає `worksheet.md`):

- Завдання 1 — Б.
- Завдання 2 — 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А.
- Завдання 3 — див. зразок відповіді в розділі 6, завдання 3.
- Завдання 4 — див. зразок відповіді в розділі 6, завдання 4 (залежить від добраного вчителем уривка).
- Завдання 5 — див. критерії в розділі 6, завдання 5; приймається обґрунтування щодо будь-якого з чотирьох діячів.
- Завдання 6 — див. зразок таблиці й висновку в розділі 6, завдання 6.